Думки на сайті Politico голови європейського офісу Eurasia Group Муджтаби Рахмана
Єврокомісія минулого місяця нарешті представила довгоочікуваний звіт про прогрес України. Там розглядається прогрес, досягнутий у семи реформах, які країна має провести, щоб лідери ЄС дали їй "зелене світло" для початку переговорів про вступ.
Щодо реформи судової системи, Київ отримав загалом позитивну оцінку, хоча ще багато слід зробити. Те саме стосується боротьби з корисливими інтересами, запобіганням відмиванню грошей, боротьби з корупцією, зменшення впливу олігархів та захисту меншин. Україні ще багато слід зробити. Тепер їй до осені доведеться показати подальші успіхи, перш ніж європейські столиці дадуть повнішу письмову оцінку.
Багато хто в Берліні, Парижі та Брюсселі очікує, що не лише Україна, а й Західні Балкани, Молдова і, можливо, Грузія приєднаються до ЄС одночасно
Але в цьому початковому аналізі принциповою була відсутня власна готовність ЄС прийняти Україну через 10, 15 чи 20 років. Можливо, це серйозніше і важливіше міркування. Особливо з огляду на те, що багато хто в Берліні, Парижі та Брюсселі очікує, що Західні Балкани, а також Молдова і, можливо, Грузія приєднаються до ЄС одночасно. Тому лідери мають бути впевнені, що ЄС не впаде під власною вагою, якщо хочуть просувати процес розширення за рахунок України на грудневій зустрічі в Брюсселі.
На початку жовтня лідери ЄС проведуть початкове обговорення наслідків для ЄС, якщо Україна приєднається. Два найважливіші аспекти цих дебатів стосуються управління та бюджету ЄС.
Управління стосується можливості ЄС функціонувати. Приймати закони та рішення, якщо кількість країн підскочить з 27 до 35 чи 36, враховуючи, що у багатьох сферах рішення мають приймати одноголосно – складно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Захід посилюватиме нашу обороноздатність" - Володимир Горбач про саміт НАТО
Використання Угорщиною права вето в ЄС, яке багато хто в Брюсселі розглядає як продовження її внутрішньої та зовнішньої політики, привернуло увагу в Євросоюзі до ризику паралічу, якщо блок не спростить процес прийняття рішень.
Для декого найкращим розв'язання проблеми стало б голосування кваліфікованою більшістю, яке позбавляє країни права вето. Німеччина та Франція вже відстоюють цей крок у зовнішній та податковій політиці. Проте стикаються з жорсткою протидією Угорщини, Польщі та низки країн, які хочуть зберегти свій суверенітет, залишивши умову одностайності.
Одним із можливих виходів із цього глухого кута може бути компроміс, який передбачає голосування кваліфікованою більшістю, скажімо, у міжнародних справах. Таким чином, у Раді ЄС буде розуміння, що країни-члени не будуть проти основних національних інтересів одна одної. Але у цих дебатів ще дуже тривалий шлях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто очолить наступний бунт у Росії?
Таке ж серйозне запитання про бюджетні засоби ЄС. Зараз найбільший відтік коштів із Брюсселя до країн-членів припадає на фонди згуртування для економічної конвергенції та сільськогосподарські субсидії у рамках Загальної сільськогосподарської політики ЄС (CAP). Разом вони становлять дві третини бюджету.
Але поки що немає згоди щодо бюджетних наслідків приєднання України до ЄС. Високі чиновники ФРН, які вивчили цифри, припускають, що всі країни Євросоюзу, які зараз отримують зиск від бюджету, стануть його чистими вкладниками. Поки що Єврокомісія не підготувала власний аналіз із цього питання.
Оскільки Україна бідніша й аграрніша, ніж середня країна-член ЄС, її членство призведе до того, що вона отримає найбільше коштів на згуртування та сільське господарство з Південної, Центральної та Східної Європи
Оскільки Україна бідніша й аграрніша, ніж середня країна-член ЄС, її членство призведе до того, що вона отримає найбільше коштів на згуртування та сільське господарство з Південної, Центральної та Східної Європи.
У зв'язку з цим постає питання, чи потрібно буде збільшити бюджет ЄС. Можливо, так, шляхом додаткових наднаціональних податків або внесків країн-членів. Або повністю перебудувати бюджет.
ЄС уже намагається перерозподілити кошти у межах наявної структури для нових геополітичних пріоритетів. Це може допомогти надати імпульсу реформам, оскільки в Брюсселі вже склався консенсус щодо того, що бюджет ЄС більше не відповідає цілям блоку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розбиті "кадировці" та жахи у СІЗО Донецька: історія "азовця", який майже рік був у полоні
Хоча Україна навряд чи вступить в ЄС раніше, ніж через 10 років, а цей процес може зайняти навіть більше часу, наступний бюджет все одно має передбачити можливий вступ країни, оскільки він буде розрахований на 2028-2034 роки. Це означає, що лідери вже мають займатися цими питаннями протягом найближчих кількох років.
У тому ж дусі недавно запропонована від ЄС Україні кредитна лінія на 50 млрд євро розглядається багатьма в Брюсселі як основа того, як наступний бюджет може розв'язувати питання вступу країни. Замість отруйних політичних дебатів про те, хто виграє, а хто програє з бюджетних засобів ЄС, деякі чиновники обмірковують створення механізму, який міг би існувати поряд зі звичайним бюджетом, але відрізнятиметься від нього. Інша ідея в тому, щоб ухвалити два бюджети – один для 27 членів, а інший для розширеного ЄС, які будуть активовані лише в момент приєднання. Саме так було 2000 року, до того, як у 2004 році до ЄС приєдналися країни Центральної та Східної Європи. Але знову ж таки, ні з одного з цих питань не буде легко домовитися.
Питання про те, як ці реформи буде реалізовано, щоб зробити ЄС "готовим до України". Воно відкрите для обговорення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли українські пілоти на F-16 закриють українське небо
Деякі у Брюсселі дотримуються думки, що інституційні зміни, про які йшлося вище, можна провести в рамках параметрів Лісабонського договору. Інші кажуть, що будуть потрібні "угоди" між усіма країнами-членами та Україною – подібно до процесу, який породив Лісабонський договір. Референдуми також можуть бути потрібні в деяких країнах, таких як Франція. Хоча цього можна було б юридично уникнути, якби обидві палати французького парламенту підтримали рішення про прийняття України більшістю 3/5 голосів. З політичної точки зору уникнути референдуму буде важко.
Зрештою, також цілком можливо, що весь процес розширення може бути переосмислений, щоб уможливити членство України.
Високі чиновники ЄС говорять про модель, за якою Україна закриває певні розділи реформ, і отримує право брати участь у певних формуваннях Ради ЄС – формувати, але не приймати рішення в ЄС
Замість того, щоб Україна та країни Західних Балкан приєдналися одразу через 10, 15 чи 20 років, їхня інтеграція може відбуватися поетапно. Високі чиновники ЄС говорять про модель, за якою Україна закриває певні розділи реформ, а потім отримує право брати участь у певних формуваннях Ради ЄС – формувати, але не приймати рішення в ЄС. При цьому користується певними бюджетними інструментами та програмами Євросоюзу.
Це дозволило б ЄС проводити реформи поступово, допомагаючи детоксикації суперечок про дату закінчення вступу. Але деякі країни, такі як Німеччина, виступають проти такого підходу, стверджуючи, що якщо країни-члени збережуть право вето, доки країни-кандидати інтегруються в ЄС, їм ніколи не дозволять повністю приєднатися. Такий підхід також заборонено наявним договором.
Деякі чиновники бачать тут роль Європейської політичної спільноти - нової платформи, створеної президентом Франції Еммануелем Макроном, щоб дозволити ЄС взаємодіяти зі своїми найближчими сусідами.
"Українське питання" буде найбільшим політичним пріоритетом нової Єврокомісії, яка розпочне роботу у листопаді 2024 року
Хоча вся ця робота тільки розпочалася, вже зараз ясно, що "українське питання" буде найбільшим політичним пріоритетом нової Єврокомісії, яка розпочне роботу у листопаді 2024 року. Немає жодних сумнівів, що найближчими роками вона домінуватиме у політиці Брюсселя та інших столиць ЄС.
Переклад Gazeta.ua
Коментарі