Четвер, 17 квітня 2008 18:49

Олена Вербова зарплату віддає на село

Автор: фото: Надія ШТУПУН
  Сільський голова Животівки Оратівського району на Вінниччині Олена Вербова (праворуч) підійшла до місцевих жительок. Вони білять паркан біля сільського медпункту. У вільний час жінки співають у хорі — за це Вербова доплачує їм гроші зі своєї зарплати
Сільський голова Животівки Оратівського району на Вінниччині Олена Вербова (праворуч) підійшла до місцевих жительок. Вони білять паркан біля сільського медпункту. У вільний час жінки співають у хорі — за це Вербова доплачує їм гроші зі своєї зарплати

Сільський голова Животівки Оратівського району Вінниччини 48-річна Олена Вербова віддає зарплату — 1070 грн — на благоустрій села. На посаді жінка з 2004 року.

— Треба ограду для пам"ятника купити чи робітникам заплатити, чи ветеранам подарунки зібрати. Те, що дають на село, вистачає тільки підтримати його. На розвиток нічого не залишається, — Олена Вербова запрошує до себе в маленький кабінет. — У документах неправильно пишуть. Треба казати "самоврятування", а не "самоврядування".

Олена Федорівна пропонує прогулятися парком до школи.

— Цей сарайчик будували місцеві робітники, яким я платила свою зарплату, — показує на побілену хатку. — По закону ми мали спочатку зробити проект, який коштує 5 тисяч гривень. Та за такі гроші я п"ять сараїв збудую! А без такого плану кошти на будівництво з сільського бюджету брати не можна.

За медпунктом — парк. Жінка ногою відкидає сухе листя з обкладеної плиткою доріжки.

— Колись тут такі зарослі були, — показує на галявину. — Найняла кількох місцевих, заплатила їм, то вони дерева вирізали, територію розчистили.

Дорогою до Будинку культури сільський голова показує на поламані паркани та сходи:

— Тут забори бетонні поставимо. Я вже купила їх. А посередині клумба велика буде, квіти насадимо.

Біля дороги чотири жінки білять дерев"яний паркан вапном.

— Це наші хористки з Будинку культури. Люди часто збираються, щоб зробити щось для села. Із депутатами поділили вулиці, де кожен має підтримувати порядок. Вони в нас не цураються вийти й підмести чи кущі обрізати, — пояснює.

— Навіть пожертвування обліковуються, — сільський голова пропонує піти до церкви. — За вінчання, хрестини, парастас у церкві прибуткові ордери виписуються. Священика ми офіційно на роботу взяли, трудову книжку оформили.

Виходить священик Микола Кльоцко, 25 років.

— На майбутнє матиму пенсію, — почувши розмову, підходить він. — Я ж не знаю, чи буду здоровий на старості.

Олена Вербова народилася у селищі Гребінки Васильківського району на Київщині. Жила з чоловіком Іваном Вакуловичем у столиці, працювала посадовцем військової будівельної організації. Після виходу на пенсію переїхали до Животівки, на батьківщину чоловіка.

— Він у мене тільки й чекає, коли я "строк відсиджу", — сміється жінка. — Я ж спочатку й усю "генеральську" пенсію, більше двох тисяч гривень, на село віддавала.

Зараз ви читаєте новину «Олена Вербова зарплату віддає на село». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода