До села Кукавка Могилів-Подільського району приїхали нащадки графа Моркова з Франції, Іспанії, Феодосії, Львова та Києва. Відкривали Музей ім. Моркових.
— Землю в селах Кукавка та Нижній Ольчедаїв Моркову 1796 року подарувала цариця Катерина, — розповідає директор музею 69-річний Микола Драбатий. — Граф розбудовував маєтки, заснував села Ломозів та Іракліївку. На річці Лядова збудував водяні млини, а в Кукавці звів церкву. Її проектував та розписав його кріпак — відомий російський художник Василь Тропінін. Останній із Моркових, лікар та метеоролог Іраклій Морков жив тут. Він був онуком відомого графа. У маєтку в Нижньому Ольчедаєві мав справжню метеорологічну станцію. Його праці використовувалися в Паризькій академії.
По дорозі до маєтку Іраклія Моркова зберігся стовп із написом: "Далі їхати не можна — володіння графа Моркова".
Музей Моркових у Кукавці відкрили за фінансової підтримки 57-річного іспанця Хуліо Еміліо Марко Франко. Він — один із нащадків графа, хрещений іменем Юрій. Чоловік постійно шукає нові факти про свій дворянський рід. Усім причетним до створення музею вручив грамоти.
— Кукавка стала для нас другою домівкою. І я намагатимусь зробити все, щоб вона була відомою завдяки своїй історії, — каже Юрій українською з іспанським акцентом.
2006 року Юрій Морков установив біля стін церкви пам"ятник, де поховано шість членів його старовинного роду. У Кукавській церкві кілька років тому обвінчалася Анна Давидченко, праправнучка Іраклія Дмитровича Моркова.
41-річна графиня Анна Давидченко — художниця. Музеєві вона подарувала дев"ять портретів своїх предків.
— Дуже трудно було намалювати картини, — каже Давидченко. — Графів та графинь Моркових я змальовувала зі старих фотографій малесенького розміру.
Правнучка Миколи Аркадійовича Моркова 86-річна Елізабет Мейєр привезла із Франції в подарунок музеєві кухонний сервіз. Він дістався їй від прадіда. Жінка з племінником П"єром Крістофарі вперше побувала на батьківщині предка.
— Я добре пам"ятаю свого прадіда, — ділиться спогадами Мейєр. — На вихідні батьки відправляли мене до нього. Ми його називали граф-папа. Родинних речей прадіда маю дуже багато. Тому хотілося, щоб і в музеї була часточка мого граф-папи.
8 
35413
Коментарі