Іван Мовчан весь бізнес переписав на дружину

 

47-річний Іван Мовчан, перший заступник голови облдержадміністрації, тиждень тому  перерахував свою зарплату за рік трьом дитячим будинкам у Крижопільському районі. Щомісяця він отримує близько 13 тис. грн.

Іван Мовчан був власником компанії "Кряж". Коли півтора року тому став заступником губернатора, переписав бізнес на дружину Ніну Дмитрівну.

— Тепер жінка мене содєржить. І бізнес, і житло записані на неї. Зарплату тримаю на картці, на себе не витрачаю. Машину заправляють на фірмі, маю корпоративний номер, який теж поповнюють із фірми. Обідати їжджу додому, снідаю теж удома, більше нічого не купую.

Ви 15 років були успішним бізнесменом. Що змінилося у вашому житті, коли стали чиновником?

— Стало менше вільного часу. Прокидаюсь о 5.45, майже завжди без будильника. За 10 хвилин виходжу на зарядку. Йду на стадіон біля Будинку піонерів або в парк Горького. 200 разів віджимаюся, потім ще 300. Повертаюся додому, біжу в душ. Потім снідаю. Зазвичай це каша без масла з вареним чи жареним яйцем. Останнім часом взагалі намагаюся жирного не їсти.

Рік тому з вашої ініціативи відремонтували їдальню облдержадміністрації, ходите туди обідати?

— Коли торік зайшов в нашу їдальню, то мусив їхати додому міняти піджак. Весь одяг пропах тамтешніми запахами. Тепер іноді можу зайти, але більше люблю обідати вдома.  Їм усе, що жінка зварить — борщ чи суп без м'яса. М'ясне — окремо, з овочами. Другі страви їм ножем і вилкою. Всі в нашій сім'ї так їдять. Як бачу, що ріжуть вилкою м'ясо, мене коробить. А ще хтось поріже все на кусочки, а потім їсть. Треба їсти правильно — відрізав шматочок, положив у рот. Мусять бути серветки, скатерка. Якщо в кафе бруд, не буду там обідати. Краще візьму бутилку кефіру й два яблука, з'їм у своєму кабінеті. Спиртного не вживаю. Дуже рідко можу випити келих шампанського або хорошого французького вина.

Колеги називають вас чистюлею, чому?

— Напевно, через те, що мию руки по 15 разів на день. Удома ніколи нічого не візьму, доки не помию рук. Приймаю холодний душ тричі на день. Півтора року тому збудував  офісний центр у Вінниці. Там на сьомому поверсі зробив спортзал із тренажерами, біговими доріжками. Тільки на обладнання витратив 300 тисяч гривень. Без фізичної нагрузки я себе погано почуваю. Тоді здається, що мене розпирає. Мені й так заважають моїх 100 кілограмів, хоча ніхто не вірить, що я стільки важу.

Де одягаєтесь?

— Ношу те, що купують дружина з дочкою. Щоб не помилитися, приносять кілька розмірів. Мені байдуже, якого одяг кольору — чорного, синього чи фіолетового. По магазинах ніколи не ходжу, і на ринку теж ніколи не був. У Крижополі, звідки я родом, є знаменитий  базар, але й там не був. Удома нічого не роблю. Можу книжку погортати. Останню, яку прочитав, — "Одиночество в сети" польського письменника.

×