— Чотири роки знімала однокімнатну квартиру на Дорогожичах. Власник живе в Німеччині. Гроші щомісяця клала йому на картку. Платила 3,5 тисячі й комуналку. Із січня підняв до 4. Хоч така зараз не менше 5 тисяч коштує. У квітні господар виставив житло на продаж. Нас попросив з'їхати до 5 червня, — каже 31-річна Наталія Марчук із Рівного.
У Києві живе з 2011 року.
— У мене зарплата 4 тисячі гривень. У чоловіка — 7. Квартиру, дорожчу 5 тисяч, ми не потягнемо. Подзвонила двом брокерам. Перша пропонує однокімнатку на Троєщині за 3400. Але там перший поверх, вікна не заґратовані. Ремонт і меблі радянські. На роботу добиратися двома маршрутками. Під під'їздом зустріли сусідку. Переконала нас не селитися. Квартиру вже двічі грабували. Сусіди — ще ті подарочки. З одної сторони алкоголіки живуть, з іншої — сім'я з чотирма дітьми. Останнє у травні народилося, день і ніч плаче.
Шукати квартиру їдемо в неділю. Біля метро Позняки за 2-кімнатну з євроремонтом 40-річний Дмитро Монич просить 7 тис. грн плюс комуналка. У ванній стіни викладені жовто-синьою плиткою.
— Вы не с Донецка? — допитується господар і шукає прописку в паспорті Наталії. — В январе пустили семью из Мариуполя. Подписали контракт на полгода. Через два месяца звонит квартирантка и говорит: "Муж запил, денег нету. Будем возвращаться домой". Больше донецких не хочу.
На кухні стара газова плита й пральна машинка "Вірпул", у коридорі голосно працює холодильник "Норд".
— Якщо літом відключать гарячу воду, я вам протягом тижня бойлер поставлю, — обіцяє Дмитро Іванович. — Якщо задорого, можете зняти половину квартири. Вчора приходила дивитися молода пара. Готові знімати одну кімнату за 3,5 тисячі.
Наталія відмовляється, бо ділити квартиру з незнайомцями не хоче. Але планує поселитися з двоюрідним братом і його дівчиною. Просить уступити 500 грн. Дмитро Іванович торгуватися відмовляється.
— Зимою, якщо комуналка буде дуже дорога, я вам спущу 300 гривень. А літом більше 400 не набіжить. Усе по лічильниках. Можете відключити кабельне. Це ще мінус 50. Те ж саме зі стаціонарним телефоном.
6,8 тис. грн хочуть за трикімнатку в Святошинському районі. До будинку 7 хв. пішки від станції метро Академмістечко. У квартирі свіжий ремонт, підлога з підігрівом. Господиня Ілона готова впустити лише одну сім'ю.
— Шукаю подружжя з двома дітьми-школярами, — каже Ілона. — Молодших не пропонуйте. Вони всі стіни розмалюють. Ніяких котів і собак. Я 38 тисяч гривень у цю підлогу вклала. Якщо живуть у гражданському шлюбі, то це несерйозно. Завтра-післязавтра розбіжаться, мені прийдеться нових квартирантів шукати.
Брокер пропонує однокімнатку в Ірпені, за 8 км від Києва. Господарі здають її лише на літо.
— Самі щороку їдуть на дачу, — пояснює ріелтор Анна Роженко, 39 років. — Хочуть 3 тисячі гривень у місяць. Але треба одразу заплатити за три, а до 10 вересня з'їхати. Багато хто з працюючих у столиці селяться в передмісті. В Ірпені, Броварах, Боярці і Вишневому квартиру можна зняти на третину дешевше. Пристойна однокімнатка коштуватиме 3–3,5 тисячі. Двушка — максимум 4,5.
Наталія погоджується на останній варіант.
90 тисяч гривень коштує місяць оренди 7-кімнатної квартири на вул. Трьохсвятительській у центрі Києва. Це найдорожча пропозиція в місті з 1 по 10 червня. Площа 200 "квадратів". У коридорі й кухні підлога вистелена італійською плиткою. Меблі теж з Італії, техніка німецька.
У вересні подорожчає на 500 гривень
Київський брокер Анна Роженко бере за свої послуги з орендарів половину місячної плати.
— Зняти квартиру в господаря майже нереально. Власники охоче погоджуються на послуги брокерів, бо нічого їм не винні, — каже Анна. — Ріелтор сам приведе квартирантів, ще й допоможе договір укласти. Влітку ціна навряд чи ростиме. Зараз на ринку нерухомості квартир більше, ніж охочих винаймати. У вересні подорожчає десь на 500 гривень, бо в Київ поїдуть студенти. Але до листопада впаде на 300, бо почнеться опалювальний сезон і прийдуть квитанції з новими тарифами.
3 
1
Коментарі