"У дружній розмові історик та журналіст із Польщі Земовіт Щерек запитав, чому б Україні не ввести поряд із кирилицею латиницю. Наша мета — формування української політичної нації, тому маємо працювати на те, що нас об'єднує, а не роз'єднує", — написав на своїй сторінці у "Фейсбуку" міністр закордонних справ України Павло Клімкін, 50 років, 27 березня після зустрічі з представниками країн Центральної Європи.
Він закликав обговорити це питання і додав: "Я переконаний, що Центральна Європа може повністю відродитися лише після звільнення України від пострадянськості. Лише в такому разі це буде цілісний, самодостатній та успішний проект".
— Якби перейшли на латинку ще на початку 1990-х, то не було б ні АТО, ні окупації Криму, — каже мовознавець 46-річний Юрко Зелений. — Для повного переходу Україні знадобиться не більш як 10 років. Казахстан розпочав перехід цьогоріч і планує завершити до 2025‑го. З початкової школи варто вивчати латинську та грецьку мови. Не для того, щоб ними досконало володіти, а для розуміння етимології запозичених слів. Це буде ключем до вивчення інших іноземних мов.
Вважає, що світ кирилицю сприймає так само, як ієрогліфи.
— Така літера, як "Ж" — жук — це взагалі наскельний малюнок, яким позначали комаху. А як іноземцю прочитати літеру "Ю", чим вона відрізняється від корейського ієрогліфа? Усі країни, що послуговуються ієрогліфами, мають офіційні латинкові абетки і в зовнішній світ виходять тільки з таким написанням. Ті ж торгові марки — китайські Xiaomi, Huawei, корейські Hyundai, Samsung, японські Toyota, Sony.
Противники переходу на латинку звертають увагу, що з кирилицею пов'язаний національний культурний розвиток, його унікальність.
— За нашою абеткою — тисячолітні історія й культурна традиція графіки, — говорить фахівець із мовної політики Тарас Марусик, 62 роки. — Ми маємо неповторні літери "Ї", "Є". Кирилиця — це ж не тільки радянська спадщина. Міністр своєю заявою про перехід на латиницю в завуальованій формі повторив гасло письменника Миколи Хвильового 1920-х років — "Геть від Москви". Казахстан переходить на латинку, а от Татарстану не вдалося. Ця республіка — суб'єкт Російської Федерації зі своїм президентом, урядом і парламентом. Але російський конституційний суд заблокував перехід. Підстава — скарга батька російськомовного учня. Це питання політичне, а не мовне.
В Україні важко впливати на мову на законодавчому рівні.
— Навіть питання змін до правопису — політичне, — додає Тарас Павлович. — Мовознавці роками не можуть узгодити остаточні варіанти. Правописна комісія працює незрозуміло в якому статусі. Деякі академіки роблять усе для блокування змін, які повернули б українській мові питоме обличчя. Бояться, щоб не відірватися від "руского міра".
Директор Міжнародного інституту афонської спадщини 41-річний Сергій Шумило вважає, що питання поєднання української мови й латинської абетки — штучне. Призначене для роздмухування суперечок, ворожнечі й розколу в суспільстві.
"Блуд. Єдине культурне слово, яке спадає на розум після прочитання заяви Клімкіна, — пише він на своїй сторінці у "Фейсбуку". — Коли влада не може похизуватись жодними досягненнями в економіці, зовнішній політиці, боротьбі з корупцією, покращенні рівня життя громадян, вона починає вкидати в суспільство вигадані проблеми з метою маніпуляцій і відволікання уваги від більш нагальних проблем в країні. Латинку могла запропонувати тільки малограмотна людина з серйозними внутрішніми комплексами маловартісності і відсутністю шани до власної національної культури. Кирилицю від Києва колись перейняла Москва, а не навпаки. Тому це не ознака "чужинницького впливу", від якого треба позбутись. За запропонованою логікою, щоб остаточно відрізнятись від росіян, може, пан Клімкін порадить усім повідрубувати по одній нозі й руці. Ото вже точно буде відмінність. Типовий прояв рабської психології людей, які не мають власних принципів і переконань, не знають власної історії і культури. Вони легко їх зраджують і замість того, щоб бути самими собою, самодостатніми, вони лише здатні кидатись з малоросійства до малополяцтва і навпаки".
Зміна абетки може посилити русифікацію українців.
— Головний аргумент прихильників латинки — відмова від кирилиці відгородить нас від Росії й наблизить до Європи. Проте насправді зміна письма може посилити позиції російської мови, — застерігає Володимир В'ятрович, 40 років, голова Українського інституту національної пам'яті. — Останнім часом дедалі більше російськомовних громадян переходять на українську. Запровадження латинки створить додатковий бар'єр і зупинить багатьох із них. Така зміна навіть може спровокувати рух у протилежному напрямку. Звична кирилична російська для багатьох буде простішою, ніж незнайома латинська українська. Особливо це стосується старших людей. Варіант плавного переходу, із паралельним використанням кирилиці та латинки, означатиме фактичну тримовність у країні — дві українські та російська. Отримаємо ще одну лінію розрізнення, що ніяк не допоможе спільному руху до Європи.
2 
1
Коментарі