— Був випадок, коли наш солдат попав у полон і мав можливість подзвонити родичам, але не згадав жодного номера, — розповідає правозахисник Олександр Кудінов, 48 років, із Донецька. Допомагає знаходити полонених українських бійців, возить їм передачі. Кудінов у полоні був 33 дні. Понад 600 українських бійців нині у полоні, за офіційною інформацією. Дехто з волонтерів називає цифру 3–4 тисячі.
— Справжніх цифр ніхто не озвучує. Владі це невигідно. Багато людей витрачають гроші на пошуки зниклих в АТО родичів. Хоча це має робити держава. Але єдиного органу, що шукав би зниклих і полонених, нема. Я створюю свою базу даних.
Багато людей звертаються?
— Мені не треба, щоб до мене зверталися. Треба, щоб до мене потрапила інформація. Часто свідчення, що такий-то боєць сів у машину і її розірвало снарядом, не підтверджуються. Виявляється, що він у полоні. Буває, вивозиш одну людину. Вже потім з'ясовуєш, що то інша. Я не займаюся обміном. Допомагаю полоненим, налагоджую зв'язок з їхніми рідними. Є група осіб, з якими працюю. Збираємо ліки, продукти, одяг, бензин. Принести передачу в донецьке СБУ може кожен. Але чи попаде вона до полоненого — це питання.
Всі потрапляють у полон під час боїв?
— Буває, що заблукають або на якихось домовленостях самі підуть. Був випадок, коли полковник і п'ятеро офіцерів самі здалися. Через кілька днів полковника обміняли, а хлопці повернулися додому тільки перед Новим роком.
Як можна звільнити полоненого?
— Можу запевнити, що за гроші не відпускають, на тушонку і наркотики не обмінюють. Не можна вірити оголошенням, коли пишуть: "Збираю гроші на викуп сина". Так працюють шахраї. Були випадки, коли батькам дзвонили і просили 50 тисяч доларів за сина. Пробили номер, дзвонили з полтавського СІЗО. Буває, за одного свого деенерівці віддають наших 5–10 осіб. Хворих обмінюють без проблем.
Коментарі