— Убери аппарат! На халяву не фотографировать, — кричить чоловік охочим сфотографувати його в кареті з павичем. — 20 гривен зажали.
Житель причорноморського села Рибаківка Березанського району Миколаївщини 70-річний Юрій Васильович їде на возику, запряженому осликом, по пляжу. Пропонує сфотографуватися на розмальованій кареті. Коли гладить павича, птах розпускає хвоста. Позаду біжить пес породи чау-чау, висолопивши синього язика.
— Діду, діду, а як собаку звать? — кричать діти і біжать слідом за каретою. Той не реагує.
Дорослі підходять до нього з фотоапаратами. Чоловік, тримаючи в лівій руці повідки, привстає, повертається задом до натовпу й скидає лівою рукою плавки. Кричить ослу: "Пашол" і швидко їде далі. Обзиває всіх жлобами.
Берегом Рибаківки щохвилини ходять із торбами місцеві торгівці. Пропонують пиріжки, креветки, мариновані мідії, рапани. Ближче до осені ціни знижуються. Біляш продають за 4 грн, склянку креветок — за 7–8. У липні ціна на них була 10 грн. У всіх місцевих пансіонатах є вільні місця. На кінець літа ціни падають на 20%, а то й більше.
— Кум місяць тому був. Казав, місце проживання з триразовим харчуванням коштувало за добу мінімум 150 гривень. А тепер і за сотню можна знайти, — каже черкащанин В"ячеслав Білецький. — Без їди житло коштуватиме півсотні. У кого нема дітей і школа не підпирає, то краще їхати наприкінці серпня або у вересні.
Кімната напівлюкс — із кондиціонером, телевізором, туалетом і душом — коштуватиме 160 грн.
— Якщо в пансіонаті не готують, то гарний обід на березі коштує 25 гривень. Главно, шо людей мало, тихо й спокійно. Справжній відпочинок, — каже В"ячеслав.
Коментарі