"Виїхали на город, а там болото. Викопали пару рядків і вернулися"

У селі Сосонка Вінницького району почали копати картоплю на початку жовтня. Місцеві скаржаться на поганий урожай та гнилу бульбу.

5 жовтня Надія Бурак, 46 років, із чоловіком Валерієм, сином та невісткою копають картоплю мотоблоком. Їхній город при в'їзді у село, за 4 км від будинку. Приїхали скутерами та велосипедами. Троє дітей — 4-річні Назар і Анна, 2-річна Софія граються на причепі. Це син та дві внучки Надії Бурак.

—?Немає на кого оставити. Перед першою Пречистою як задощило, тільки зараз взялися за уборку. Обично, копаємо картоплю у вересні. А то виїхали на город, а там болото. Викопали пару рядків і вернулися. Бараболю кілька днів сушили у хліві, — каже Надія Володимирівна. — Поки йшли дощі, ходили по гриби, — поправляє синю хустину.

Родина мешкає у 2-поверховому будинку. Мають господарство.

—?На двох городах садимо багато бараболі. Тре чимось кормити телицю, бичка, поросят і 70 штук птиці. Осьо позавчора перебирала, то із 36 мішків вийшло піввідра гнилої картоплі. Та нам гріх жалітися на врожай, бульба майже одна в одну, крупна. Люди по селі плачуть, що багато поїденої, рапатої і гнилої.

Близько обіду Валерій Бурак складає на причіп урожай. Із 10 соток зібрали 60 мішків. Картоплю сушитимуть і перебиратимуть на ­подвір'ї.

—?На ніч накрию старим одіялом і пльонкою, щоб мороз не прихватив. Завтра за день переберу, — додає Надія Бурак.

За 200 м картоплю докопує 57-річна Ганна Копитко. Вчетверте приїздить на город. Обробляє 30 соток. Місцевий тракторист Ігор Бевх викопує по два рядки бульби. Збирати її найняла родичів та колег сина Василя, 29 років.

—?Якось уже збирала кома­н­ду. Ранком сонце блищало. Тоді як пустився дощ. Син прорив трактором чотири рядки, на п'ятому ледь виїхав із городу, — згадує Копитко. — Приїхали додому мокрі, замурзані. Усю зібрану картоплю віддали свиням.

Племінник 39-річний ­Сергій Цвігун обтрушує з підошов землю, налипла шаром 1,5 см. Обтріпує рукавиці — теж вкриті мокрою землею.

—?Цей рік навчив, що не треба чекати вересня, — тихо говорить. — Знайомі розказували, що купили модні сорти картоплі — Агріко, Мадлен, Фалука, а вони не вродили. Навєрно, повліяла дощова погода. Треба брати ранній сорт Рив'єра. Він дуже добрий. Їси і наїстися не можеш.

—?Це, щоб мій дєд узнав, що я на чужому городі вкалую, дав би по шиї. Вдома город ще не весь викопаний, — кричить з іншого кінця городу 41-річний Руслан Добровольський.

—?Як почалися дощі, двоє мужиків бігали з двору в двір, питали, чи бараболю продають. Тоді оптом на базарі брали по 3 рублі за кіло. А тепер не менше 4. Хто хитріший, то продасть картоплю, як холоди настануть, — розповідає 37-річний Віталій Кравець, колега Василя Копитка.

—?Так, синок, грузи мішки, а я накриваю стіл та й пообідаємо. Відпразднуємо, що наканєц вигнали зайця з городу, — йде до причепу Ганна Яківна. — У нас міняли цибулю на картоплю у співвідношенні кіло до півтора. З вулиці лише кілька людей по дві сєтки цибулі взяли. Трохи спродують на базарі.

На причепі стелить покривало. Викладає кабачкову ікру, відбивні, котлети, смажену рибу. Кожному насипає в одноразовий стакан гречану кашу. Поливає тушкованою качкою. У чарки розливають самогон та домашнє вино.

—?Щоб на наступний рік вродила картопля, як мої долоні, і не така гнила, як цього року, — каже тост Віталій Кравець.

×