Вінничанка відсиділа в ізраїльській в'язниці за тероризм понад вісім років

У вівторок сержант ізраїльської армії 25-річний Гілад Шаліт ступив із гелікоптера на рідну землю. Він пробув у полоні бойовиків палестинського ісламістського руху ХАМАС п'ять років, три місяці й чотири дні. В обмін на нього ізраїльська влада випустить із в'язниць 1027 палестинців.

У той же день вийшли на свободу 477 засуджених за підготовку й участь у терактах проти ізраїльтян. Серед них українка 34-річна Ірина Сарахне. Вона відсиділа майже вісім років за співучасть в організації теракту. Решту випустять з-за ґрат протягом двох місяців.

Із першої партії звільнених 279 мали відбути щонайменше одне довічне покарання. 20-м  присудили по 10 і більше довічних ув'язнень. Це організатори, технічні виконавці самовбивчих терактів-бомбувань із сотнями жертв.

Посередником у обміні ув'язнених став Єгипет. Бойовики ХАМАСу передали Шаліта єгипетським військовим. У цій країні його оглянули медики. Кажуть, неушкоджений, але сильно схуд.

— Сподіваюся, що ця угода допоможе примирити палестинців та ізраїльтян, — каже Гілад Шаліт у першому інтерв'ю.

69% ізраїльтян підтримують обмін Шаліта, хай навіть на тисячу палестинців, за опитуванням інституту "Дахаф". 22% вважають, що його треба було звільняти не на умовах ХАМАСУ, бо тепер кожен ізраїльтянин може стати заручником.

Звільнена українка Ірина Сарахне повернеться на батьківщину чоловіка — у Палестину. Її мати 56-річна Ніна Миколаївна з 12-річною онукою Ясмін Бакутою понад вісім років живуть у Вінниці. Вони, за чутками, поїхали в Єгипет, щоб побачитися з Іриною.

Квартира на третьому поверсі 9-поверхівки у пров. Ватутіна. Біля дверей складені використані будматеріали та залишки зірваної підлоги.

— Ніна Миколаївна десь два тижні тому затіяла капітальний ремонт у своїй двокімнатній квартирі, — розповідає сусід Артем. Він живе поверхом нижче.

Чути, що за дверима гуде перфоратор. Будівельники дверей не відчиняють.

— Вони поїхали. Дома, крім ремонтників, нікого нема, — каже сусідка Ніна Івченко. — Ніна добре внучку доглядає. Через стінку чути, як уроки вчать. — Ніна часто плаче. Про дочку свою не розповідала ніколи і нікому із сусідів.

Після опівдня зі школи повертається 12-річний Сергій Данилюк. Він вчиться з Ясмін, старшою дочкою Ірини Сарахне, у паралельному класі.

— Раніше я до неї часто ходив робити уроки. А зараз обстоятєльства такі: їжджу до брата, часу немає. Ясміна красива дівчина. До неї старші хлопці заграють. А її маму — тьотю Іру — я ніколи не бачив.

У сусідньому з будинком магазині продавці знають родину.

— Спочатку думала, що Ясмін — це дочка Ніни Миколаївни. Бо мала на неї "мама" каже. Потім пояснили, що це бабушка. Мамаша з пєльонок дитину на бабу кинула й повіялася, — каже одна з продавщиць, не називається. — Я поряд із ними живу. Бабуся постійно додому мішками сахар носить. Вона в підвалі крупами торгує.

У школі №27 про Ясмін розповідати відмовляються. Бояться, що надмірний інтерес може бути стресом для дитини. Неофіційно кажуть: її мати позбавлена батьківських прав, опікуном є бабуся. Батько помер.

З 2000 року Ірина нелегально жила в палестинському місті Віфлієм. Переїхала туди за чоловіком Ібрагімом. Прийняла іслам, народила другу дитину — дочку Газалех. Подружжя затримали після теракту 2002-го. Слідство з'ясувало, що вони своїм авто підвозили терориста-смертника. Від вибуху тоді загинули двоє людей та 40 дістали поранення. Ірина визнала провину. Отримала 20 років ув'язнення. Ібрагім Сарахне — проведе за ґратами усе життя. Йому присудили шість пожиттєвих строків і ще 45 років. Їхня дочка Газалех жила з палестинським дідом Ахмедом.

×