
Понад 100 "Кобзарів" зібрав 46-річний Микола Бендюк із села Оженин Острозького району Рівненщини. Входить до трійки найбільших в Україні колекціонерів творів Тараса Шевченка.
— Світлано, ти вдома? — гукає з порога квартири дружину. — Зроби мені, будь ласка, кави з молоком.
На холодильнику в коридорі — дерев'яний магніт із цитатою Шевченка: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями". На вхідних дверях — тризуб із меблевих цвяхів.
— Ще з 1990 року герб вісить, відколи ми одружилися, — каже господар. У вітальні пропонує присісти на дерев'яний стілець XVII ст. із портретом княгині Гальшки Острозької на спинці. Такий же — із портретом князя Василя-Костянтина — стоїть по інший бік великого дубового 200-річного столу.
— Викупив меблі в нащадків місцевого шляхетського роду, сам реставрував. Колишні власники зубожіли й вирішили антикваріат продати, — умощується на стільці Микола Бендюк. П'є каву. Працює художником-реставратором в Острозькому історико-культурному заповіднику.
Колекцію книг, брошур, бюстів та статей про Шевченка тримає в окремій шафі у спальні.
— Це перша моя книга, з неї все почалося, — дістає з полиці "Кобзар" 1907 року. — Побачив її в єдиному на той час букіністичному магазині в Києві. Узяв для музею в Острозі. Виклав дві місячні зарплати — майже 170 рублів. Довелося позичати 16 копійок на хліб у сусідів, щоб дожити до авансу. Музей обіцяв книгу викупити, та за півроку грошей так і не знайшлося. Потім я й сам продавати не захотів.
Крім "Кобзарів", Микола Миколайович збирає інші видання Шевченка. Найдавніше — "Буквар Южнорускій" 1861 року.
— Тоді ця брошура стала бестселером серед селян, бо коштувала 3 копійки. Їх надрукували 10 тисяч примірників. Одну зі вцілілих книжечок знайшов на розпродажі, — гортає пожовклі сторінки. — Моя колекція входить у трійку найбільших в Україні. Перше місце — за Віталієм Гайдуком, мультимільйонером та меценатом. Свою збірку він придбав у готовому вигляді після смерті одного відомого букініста. За неї просили 20 тисяч доларів. Зате я добре пам'ятаю історію кожного свого екземпляра. Часом "виводжу" їх у люди — показую в музеях, університетах, посольствах.
— Котляревського та Гоголя для самосвідомості українців виявилося недостатньо — ми лишалися малоросами, — продовжує. — Тільки з "Кобзаря" починається усвідомлена Україна.
Коментарі