Вівторок, 21 лютого 2017 07:55

Весь день несли квіти та свічки до меморіалу Небесної сотні
2

Учасники ходи за блокаду торгівлі з окупованим Донбасом підіймаються по вулиці Ольгинській до Адміністрації президента. За десять кроків – місце загибелі Небесної сотні
Фото: Сергій Старостенко
Люди вшановують пам’ять Героїв Небесної сотні на вулиці Інститутській у Києві, 18 лютого.  За порядком у місті стежили 6,5 тисячі поліцейських і нацгвардійців

— Три роки минули, а ніхто не покараний. Це найточніша ілюстрація того, що ми не зробили, — каже киянин Олексій Пошивайло, 36 років.

18–20 лютого Україна відзначає третю річницю Майдану та треті роковини розстрілу Небесної сотні. До місця загибелі у столиці люди несуть квіти й лампадки.

18 лютого 2014-го опозиція оголосила "Мирний наступ" — багатотисячну ходу до Верховної Ради. На сесії депутати планували обмежити повноваження президента Віктора Януковича. У Маріїнському паркові ходу зустріли тисячі міліціонерів і тітушок. Штовханина переросла в масову бійку. Міліція відтіснила мітингувальників від урядового кварталу. О 16:00 почала штурмувати барикади біля майдану Незалежності. Люди зуміли зупинити міліцію. 20 лютого перейшли в контрнаступ. У сутичках загинули 107 майданівців і 12 міліціонерів.

18 лютого вранці майдан Незалежності розділений навпіл величезними плакатами. На них — солдати, які служать на Донбасі. Поряд на екрані показують фотографії ­Героїв Небесної сотні. Безперестанку звучить ­пісня "Пливе кача". Лампадками виклали герб України.

До вул. Інститутської йде колона 12-річних. 30 школярів супроводжують три жінки.

— Володимире Миколайовичу, ми запізнимося. Діти хотіли подивитися, де стріляли в людей, — каже жінка по телефону. І додає: — Приїхали на екскурсію з Народичів (селище в Житомирській області. — ГПУ). Біля Європейської площі нас чекає автобус. Але діти так просили. Най подивляться.

До меморіалу на Інститутській люди несуть квіти та свічки. Кладуть під портретами, на гранітних плитах і під деревами з фотографіями загиб­лих. Вшанувати пам'ять Небесної сотні йдуть весь день.

— За чотири місяці Майдану жодного разу не був тут удень. Зазвичай до третьої ночі чергував. У ніч на 19 лютого стояв на барикаді на Грушевського, — каже Олег Пошивайло.

— Граната розірвалася між мною і товаришем. Один шматок влупив під око, другий порвав ліву долоню. Друга не зачепило. Я пішов до медпункту в Будинку профспілок. Черга до лікарів — аж у коридор. Мене оглянула дівчина. Каже, не смертельно. А повз проносять людей без рук і очей. Один чоловік під стіною сидів, біля нього двоє фельдшерів. Усе рвався знайти око, яке витекло на Грушевського.

Із Олегом ідемо по Хрещатику в бік вул. Грушевського. На годиннику 23:20. Повз проходить поліцейський патруль. Чути, як грає музика в Будда-барі, коли відкриваються двері.

Біля пам'ятника Михайлові Жизневському (один із перших загиблих на Майдані — 22 січня 2014 року від пострілу мисливською кулею в серце. — ГПУ) зупиняється сіра "Тойота Корола". З неї виходить жінка й кладе дві гвоздики.

— Зараз багато нарікають — от був Янукович, жили спокійно. Та Майдан підняв у людей гідність. Але чому це зачепило тільки простих українців? Ті, хто був при владі, тими й ­залишилися. Хіба сорочка стала вишиваною, — говорить Олег.

У неділю, 19 лютого, близько 14:00 на майдані Незалежності триває мітинг. Стіни будівель ехом відбивають слова "нам потрібно продовжити революцію", "внутрішня окупація". Під стелою зібралися учасники добровольчого руху ОУН.

— Ми не закінчили революцію. І ці хлопці, які лягли на Інститутській, думаю, не задоволені нами. Бо й далі топчемося на місці — слухаємо одних і тих самих людей, вибираємо їх у владу, — каже лідер добровольчого руху ОУН Микола Коханівський, 45 років. — Мусимо раз і назавжди зламати систему. А вона прикривається — як не пам'яттю Майдану, так війною на Донбасі. Доки не будуть спиляні підмурки системи, нас чекають невдачі та розчарування.

За годину Коханівський із нардепами Єгором Соболєвим і Володимиром Парасюком ведуть до Адміністрації президента майже тисячу осіб. Вимагають припинити торгівлю з Донбасом. Виникають сутички з патрульними.

Вхід на Хрещатик і майдан Незалежності — через металошукачі та стрій поліції. Хоча на виходах із метро перевірки немає. Вулицею курсують патрульні у бронежилетах. Біля мерії, Головпоштамту і на Європейській площі стоїть по взводу Нацгвардії. Десятеро поліцейських охороняють відділення російського "Альфа банку".

У Маріїнському парку, навпроти Будинку офіцерів, освячують пам'ятний знак з іменами та портретами Сергія Шаповала, Олександра Плеханова, Сергія Дідича, Володимира Кіщука й Ігоря Сердюка.

— Хлопці загинули від рук тітушок і "Беркута". Їх забили до смерті, коли розігнали мирну ходу. І ніхто не поніс покарання. Це обурює найбільше, — каже сестра загиблого Сергія Марина Шаповал.

Зараз ви читаєте новину «Весь день несли квіти та свічки до меморіалу Небесної сотні». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 646
Голосування Куди плануєте поїхати після всіх карантинів?
  • До моря. У теплі краї
  • У туристичні міста Європи
  • Подорожуватиму Україною
  • Провідаю батьків / родичів
  • Працюватиму. На поїздки немає грошей
  • Мені карантин не заважав подорожувати
Переглянути