— Прошу вас, не передавайте дітям алкоголю. Діти й так слабі тепер. Учора якісь мудрагелі шприцом нашприкали горілки в болгарський перець. Добре, що наші співробітники, коли передивлялися передачу, помітили, що той перець щось заважкий, — каже майор 35-річний Федір Федчик батькам призовників перед брамою Львівського збірного пункту на вул. Данила Апостола.
Плацом ідемо в будинок комісаріату. Поруч на лавках курять півсотні хлопців. Другий тиждень призовників відправляють у військові частини.
— Чекають своєї черги, — каже Федір Федчик. — Зараз молодь про здоров"я зовсім не дбає. Курить, п"є, а в армії служити хоче. Їм потрібен військовий квиток, щоб потім роботу в міліції чи в податковій знайти. На тижні приходив астматик. Про те, що хворий, нікому не сказав. Випадково в нього почався приступ, наші побачили. А вчора приходив негр. Просився в президентський полк. Здоровий мужик, але ж негр! Вирішили, що як піде, то лише контрактником.
На другому поверсі комісаріату 20 чоловіків ходять у трусах.
— Приходять відібрані в районних комісаріатах. Я можу відіслати не більше десятка з сотні, — каже лікар Володимир Допілко, 50 років. — Найбільше проблем із печінкою, легенями, то шо по моїй парафії. Один хлопець минулого року був здоровий. Рік доглядав батька з туберкульозом, від нього набрався.
— Скарги є? Бачу, спортсмен? — запитує отоларинголог 61-річний Богдан Білинський Ореста Лозинського, 24 роки. Він високий, м"язистий.
— Нє-а! То здоров"я генами передалося. Мені пропонували в аспірантуру в лісотехнічному університеті йти. Подумав, що аспірантура не втече, а в армію через рік не візьмуть. Для роботи буде треба військовий квиток.
— Ото молодець! Діти з простих сімей рвуться в армію навіть із хворобами. А сини депутатів здорові, а йти не хочуть. Ще жодного хлопця з депутатської родини не бачив, — зауважує лор.
На третьому поверсі майор 31-річний Олександр Репецький відбирає 24 хлопців для служби в інженерних військах у Кам"янці-Подільському. Запрошує в кімнату братів-сиріт Миколу і Андрія Луциків із села Потелич Жовківського району.
— У них нема мами й тата. Але хлопці здорові. Самі до армії просяться.
— Може, потім в охорону підемо, — каже Микола. — У нас із села багато хлопців хочуть в армію, але не всіх беруть. У селі роботи нема, то пацани п"ють, здоров"я гроблять.
За мокрі матраци платить ротний
— У хлопців є чотири типові вади: сколіоз, енурез, виразка шлунку, плоскостопість. Я б ще додала розумове відставання і деградацію, — розповідає 41-річна Галина Левченко, старший сержант. У неї 20 років медичної практики на військовій службі. — Прохання до батьків — змушуйте дітей до фізичної праці на свіжому повітрі. Від нестачі кисню і рухливості виникає заторможеність. Читають російською статут замість "солдат обязан" — "солдат обіз"ян". Питаєш: "Ти шо, дебіл?" Каже: "Ні, я — мадяр".
Зараз служить контрактник, йому 19 років. Встиг одружитися, є дитина. Тільки-но є можливість подивитися телевізор, вмикає "Нікелодіум" — мультфільми для розумово відсталих. Новини і події в країні його не цікавлять. Треба помити підлогу — не знає, що з ганчіркою робити. Позамітати — говорить, вдома пилосос.
Енурез — вроджена хвороба або психологічна. Від нервового напруження, якщо, наприклад, у сім"ї скандали. На військовій службі від посиленого навантаження і дисципліни захворювання може загостритися. Енурезники — емоційно вразливі. Не пишіть солдатам поганих новин. За мокрі матраци доводиться платити ротному зі своєї кишені.
Хлопцям раджу багато бігати, висіти на перекладині, не курити. Їсти треба все, що дає мама, — доки є. В армії доведеться недоїдати. Багато хлопців отримують виразку, коли переходять на перловку з комбіжиром.
Плоскостопість — вроджена вада. Її можна виправити у дитинстві. Для цього є взуття із супінаторами, його замовляють на протезному заводі у Львові на Левандівці. Шукайте також в ортопедичних магазинах.
Леся МЕЖВА
8 
1
Коментарі
1