Пʼятниця, 06 грудня 2019 06:30

Українська шкільна освіта гірша за білоруську

Україна посіла 39-те місце з 80 у міжнародному рейтингу якості шкільної освіти "ПІСА-2018". У дослідженні експерти оцінювали знання 15-річних підлітків у читанні, математиці та природничих науках.

Тестування серед 600 тис. учнів проводили торік. Україна брала участь вперше. Завдання виконали майже 6 тис. вітчизняних школярів. Із читання посіли 37–­42-ге місця, із природничих наук — 35–42-ге. Найгірше склали тести з математики, посіли місця із 41 по 46-те.

За рівнем шкільної освіти знаходимося на одному щаблі з Туреччиною і Люксембургом, показали результати рейтингу. Не суттєво відстаємо від Білорусі та Хорватії. Сильно — від Росії, Латвії, Литви. Найкращими стали Китай, Сінгапур та Естонія.

— Багато хто вважає, що винною в таких результатах є радянська система освіти. Однак її давно вже не існує, — каже шеф-редактор порталу "Освітня політика" Віктор Громовий, 56 років. — До того ж у Білорусі й Естонії вона діяла в ті самі роки, що й у нас. Але їхні результати значно вищі. Не варто шукати причину в минулому. Результат українських школярів — очікуваний, враховуючи реальний стан нашої освіти. Більше дивує, що поряд із нами знаходиться Люксембург. Знаючи рівень життя та інвестицій цієї країни в навчання, не думав побачити її так низько.

Тестування показало, що до базового рівня з математики не дотягують 36% українських підлітків, із читання — 25,9%, із природничих наук — 26,4%.

— Серед причин — недостатнє фінансування освіти, — розповідає Віктор Громовий. — Впродовж 10 років витрачаємо на навчання одного учня 27 тисяч доларів. Найуспішніші країни натомість вкладають по 50 тисяч. Також варто аналізувати потреби суспільства і створити попит на професії, які є найбільш необхідні. Наприклад, людина з високим рівнем знань математики повинна мати перспективи реалізувати себе в Україні, а не за кордоном, де великий попит на хороших спеціа­лістів.

Вітчизняну освіту потрібно краще адаптовувати до реального життя.

— Необхідно змінювати зміст навчальних програм і посібників, застосовувати сучасніші підходи у викладанні. Зокрема, варто використовувати прийом "кейс-стаді". За ним процес навчання максимально наближають до реальної діяльності якогось спеціаліста. У Німеччині дітей возять на ферми, аби бачили весь процес виготовлення молока і сиру. Для міських учнів така практика надзвичайно пізнавальна. Побачене краще запам'ятовується.

Щоб підвищити цікавість дітей до природничо-наукової освіти, необхідно створювати у школах місця, де учень власноруч може провести експеримент, дослідження або щось сконструювати. У Варшаві є "Коперник", в Амстердамі — музей "Немо". Там можна самотужки сконструювати гідроелектростанцію, що даватиме струм, чи зайти у відділ генетики, де практично зі 100-відсотковою точністю дізнатися колір очей вашої майбутньої дитини.

Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів "ПІСА" працює з 1997 року. Її координує Організація економічного співробітництва та розвитку, яка має штаб-квартиру у французькому Парижі та об'єднує 35 країн.

"ПІСА" має шкалу з шести рівнів, за якою оцінює знання школярів. Перший рівень — найнижчий, другий — базовий, третій-четвертий — достатній. П'ятий і шостий — високий.

З українських школярів, третього та вищих рівнів з читання досягли 46,4%, із природничих наук — 43,6%, із математики — 37,9%.

Зараз ви читаєте новину «Українська шкільна освіта гірша за білоруську». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода