Табачник викреслив зі шкільної програми роман про Голодомор

Міністерство освіти опублікувало на своєму сайті нову програму з української літератури. Тепер 11-класники не вивчатимуть роман Василя Барки "Жовтий князь". Його рекомендують лише для самостійного читання.

— Цією програмою Міносвіти намагається зробити українську літературу нецікавою, — каже нардеп-"бютівець" 71-річний Павло Мовчан. — Не дивуюся цьому бажанню, адже посаду міністра обіймає резидент іншої держави. Він робить усе, щоби пристосувати українську гуманітарну сферу до російських стандартів.

У романі "Жовтий князь" йдеться про Голодомор 1932–1933-го, свідком якого був письменник. Матеріали Барка збирав 25 років. Спочатку написав 600 сторінок. Потім чотири рази переписував текст.

— В Україні роман видали 1990-го, — продовжує Павло Мовчан. — Це один із ключових творів на тему Голодомору. Ніщо не може стати поряд, навіть документалістика.

— Лише після виходу цього роману тема Голодомору набула розголосу в Україні, — говорить директор Інституту літератури Микола Жулинський, 70 років. —  З'явилися публікації у пресі, історичні дослідження, спогади очевидців. У творі автор показав основну причину трагедії українських земель — поневолення нашої держави російською більшовицькою партією.

Відтепер у програму з української літератури Міносвіти ввело розділ "Українська російськомовна поезія". Школярі вивчатимуть творчість Миколи Ушакова, Леоніда Вишеславського, Бориса Чичибабіна та Леоніда Кисельова.

— Українська література може бути лише україномовною, — коментує Павло Мовчан. — Твори російською мовою не можуть бути її складовою. Не здивуюся, якщо Міносвіти включить до програми з української літератури ніким не прочитані романи колишніх радянських класиків чи лауреатів Сталінської премії. У радянські часи писали багато всякої мури. Якщо це вивчатимуть діти у школі, в них відпаде бажання вчити українську мову й користуватися нею.

У новій програмі залишили розділи, присвячені вивченню творчості поетів Івана Драча, Ліни Костенко та Дмитра Павличка. Хоч торік у червні 47-річний Дмитро Табачник сказав, що в європейських школах не вивчають нині живих письменників.

×