Минулого тижня у Дніпропетровському історичному музеї виставили археологічні знахідки, які відкопали за п"ять років студенти-практиканти на місці Богородицької фортеці у межах Дніпропетровська.
Це колекції монет Золотої Орди кінця XIV сторіччя, десяток європейських торгових пломб, печатки торговців, натільні хрести, дитячі іграшки, посуд, зброя та унікальна "стріляна" куля із зображенням рівнораменного хреста. Припускають, що цю кулю виготовили для боротьби із нечистою силою.
— За часів СРСР побутувала думка, що до того, як Катерина ІІ наказала обживати територію Богородицької фортеці, тут був пустир. Наші знахідки доводять, що на цьому місці люди жили сторіччями, був великий торговий центр, — пояснює історик із Дніпропетровського національного університету Віктор Векленко, 37 років, і не може натішитися знахідками.
Богородицьку фортецю із чотиритисячним гарнізоном заснували у 1688 році як укріплення для кримських походів російських військ. Будівництво на місці старовинного запорізького міста Самар контролював Іван Мазепа.
Сьогодні від Богородицької фортеці залишилися тільки земляні вали на п"яти гектарах. Археологи занепокоєні тим, що пам"яткою цікавляться так звані чорні археологи. Вони за допомогою металошукачів збирають монети та інші цінності. Віктор Векленко бідкається: місцева влада не тільки не охороняє пам"ятку, а навіть не прибирає смітники, які там виникли.
Коментарі