Родичі загиблого в бою під Луганськом Михайла Кулі, 20 років, не могли поділити державну компенсацію — 609 тис. грн. На гроші претендували батьки бійця та 18-річна цивільна дружина.
Михайло Куля був солдатом 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Загинув у ніч з 17 на 18 червня. Поховали на батьківщині, у селі Сімер Перечинського району Закарпатської області. Там мешкають його батьки — Василь та Маргарита.
— Михайло в армію пішов по контракту, потрапив на війну, — розповідає Сімерський сільський голова 51-річний Володимир Бугай. — До того проживав з жінкою Лесею в сусідньому селі, будинок винаймали. Дитинка в них народилася. Батьки Михайла — малозабезпечені, не працюють. Наче не п'ють, але ледарствують. Оселилися в нас чотири роки тому, живуть у старій занедбаній хаті. У них навіть мобільного нема.
У червні після загибелі Кулі його цивільна дружина Леся Белей із донькою 8-місячною Камілою поселилася в Перечинському соціальному центрі для одиноких матерів. Думала, що компенсацію отримає вона і дитина. Маргарита Куля заявила, що по закону гроші належать батькам.
— Поки ми жили з чоловіком, його батьки нами не цікавилися, — каже Леся. — Їм і зараз байдуже, що син помер. Свекруха за гроші воює. Каже, що мені ні копійки не дістанеться. Раніше обмовляла, шо моя донька не від Міші, шо я її нагуляла. Чоловікові товариші допомогли через суд довести, шо це не так. Тоді свекруха заявила, шо шось із грошей відкладе малій. Віддасть, коли їй 18 років виповниться.
У конфлікт втрутився Закарпатський обласний військкомат. Там вирішили розділити одноразову грошову допомогу між матір'ю Михайла і його дитиною — по 304,5 тис. грн.
Цивільній дружині загиблого виділили 100 тис. грн з обласного бюджету. За них вона придбала квартиру в Перечині.
Коментарі