Бойовики захоплених територій Донецької і Луганської областей не визнають трудових книжок, виданих в Україні. Вимагають оформлювати окупаційні й доводити право на пенсію. Інакше її позбавляють.
— Право на украинскую пенсию в большинстве случаев нужно отстаивать в суде, — каже 59-річна Тетяна Малишко із Донецька. — Щоб її отримувати, треба мати необхідну кількість стажу. А з 2014 року багато підприємств окупованого Донбасу не платять податки в український бюджет, стаж працівникам не нараховується. Вони втратили пенсію.
2015 року російські окупанти прийняли власний трудовий кодекс. За основу взяли українські закони, що регламентують охорону праці, грошові нарахування та відпустки.
— Українські суди приймають ці документи на підставі Намібійських винятків Міжнародного суду ООН. Вони вимагають визнавати видані окупантами документи, — пояснює Тетяна Малишко.
На окупованій Луганщині пенсію видають людям, які мають загалом 15 років трудового стажу.
— Якщо його нема, можна докупити, — пояснює 64-річний Іван Михайлович із Луганська. — Для цього треба укласти договір в управлінні пенсійного фонду. Один місяць стажу коштує 270 гривень. Можна придбати весь період одразу або щомісяця платити частинами.
На окупованій Донеччині такої послуги немає.
2017 року бойовики на Луганщині змусили українські підприємства перереєструватися за законами окупантів. Окрім податків в український бюджет, зобов'язали сплачувати ще данину їм. Хто відмовився, у того бізнес відібрали.
— Для рабочих это была возможность получать стаж в Украине и зарплату на оккупированной территории, — каже 36-річна Ніна з міста Кадіївка Луганської області. — Але не всі підприємці погодилися платити податки двічі. Тому їхній бізнес віджали бойовики. Встановили свої правила й керівництво. А колишні власники переховувалися від окупантів.
Більшість великих підприємств на окупованому Донбасі зараз належить українському олігарху-втікачу 35-річному Сергієві Курченку. Контролює їх через засноване в Південній Осетії товариство "Внешторгсервис". Ця компанія постачає вугілля й металургійну продукцію в Росію.
З початку окупації майже 1,5 тис. працівників Харцизького трубного заводу продовжували трудитися за українськими законами, отримували зарплату в гривнях.
— Сейчас зарплаты конвертировали в рубли по невыгодному курсу. Выплаты задерживают, — говорить 39-річний Іван із Харцизька. — Але люди не звільняються, бо влаштуватися ніде. Коли три роки тому завод забрали в Ахметова, нас змусили завести нові трудові книжки. Стаж іде до пенсійного фонду бойовиків. Деякі колеги їздили оформлювати українські пенсії. У кого не вистачало стажу, відмовили.
На окупованому Донбасі постійно затримують зарплату. Тільки шахтарям бойовики заборгували майже 3 млрд грн. Через простої виробництва людей звільняють і відправляють у неоплачувані відпустки.
— Вимагають писати заяви за власним бажанням. Якщо не хочеш — залякують, — каже 42-річний Іван Васильєв із Макіївки Донецької області. — Але за трудовим законодавством не можна відправляти у відпустку за власний рахунок на кілька місяців. Пощастило тим, хто до 2014 року встиг оформити в Україні шахтарську пенсію. Кому лишилося кілька років, продовжують трудитися на шахтах окупантів і відкладають гроші, щоб докупити стаж в Україні.
Мешканці окупованих територій їздять працювати в Росію. Для офіційного влаштування там вимагають паспорт громадянина України. Не визнають документів, виданих окупаційними адміністраціями.
— Для России жители оккупированных территорий с украинскими документами — иностранные граждане. Обязаны покупать патент на трудоустройство, стоит полторы тысячи гривен на місяць, — каже 26-річний Максим Спірідонов із Донецька. — Видають за 10 робочих днів, термін дії — до року. Але його не можна зробити в Ростові-на-Дону, а працювати в Москві. Патент на роботу в російській столиці коштує дорожче.
2 
1
Коментарі