26 січня 74 відомі українські правозахисники, науковці, письменники, митці та видавці підписали звернення до президента Петра Порошенка з проханням оголосити 2018-й Роком утвердження державної мови.
"Стратегічним завданням держави є забезпечення неухильного дотримання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, — йдеться у зверненні. — В умовах гібридної агресії проти України це сприятиме консолідації суспільства, посиленню національної безпеки та суверенітету країни і захисту національного мовно-інформаційного простору".
Своїм зверненням підтримали ініціативу 178 народних депутатів, які виступили з пропозицією провести Рік утвердження державної мови 10 листопада 2017 року. Свою підтримку їм уже висловив комітет із питань культури і духовності Верховної Ради. 6 грудня свій лист щодо проголошення Року до Адміністрації президента направили 36 громадських діячів, учених та діячів культури. Через десять днів своїм зверненням долучилась ініціативна група "Першого грудня", а 20 грудня — Світовий конгрес українців.
Серед підписантів останнього звернення — голова Всеукраїнського комітету захисту прав політв'язнів, Герой України 80-річний Степан Хмара.
— Мова повинна бути утвердженням національної честі й гідності, — запевняє він. — Для цього наші громадяни мають докладати зусилля. Кожен зобов'язаний знати державну мову і вживати її в публічній сфері, особливо в урядових установах. Вона, згідно з Конституцією, — єдина.
Правозахисник дивується, чому президент не підтримує ініціативу.
— Це давно потрібно було зробити. На жаль, виглядає на те, що він використовує українську мову для того, щоб перебувати при владі, для свого піару, — припускає Степан Хмара.
Засновник Гельсінської групи, Герой України 89-річний Левко Лук'яненко зазначає, що проголошення Року утвердження державної мови — добра відповідь на критику законів про державну мову і про освіту.
— Я ввесь час наголошував, що питання мови не можна ігнорувати. Тим більше в ситуації військової агресії проти України. Бо спочатку ігнорують державну мову, а потім думають, як повернути частину своєї території, — пояснює. — Взяти Францію. Є держава, і є державна мова. Вона для всіх обов'язкова. Водночас із забезпеченням прав нацменшин у них усе в порядку. Хочете вчити арабську — будь ласка. За свої гроші. Франція не забороняє, але і не фінансує це. Підручники, школи, дитсадки. Здійснюйте ваше право, але разом із тим виконуйте обов'язок знати державну мову. Україна значно ліберальніша. Фінансуємо школи і підручники для нацменшин. Цілком справедливо, що Україна заявила про повну українізацію освіти. Для забезпечення прав нацменшин достатньо закласти в програму румунською, чеською, угорською мовами частини уроків.
3 
35413
Коментарі