"Не сміюся навіть з Азарова. Хай вчиться української"

 

Комітет захисту української мови започаткував із жовтня в різних містах України безкоштовні курси з вивчення української мови.

—?Це те, що 20 років мала б робити держава, — каже ініціатор курсів нардеп Олесь Доній, 44 роки. — Половина населення України не спілкуються українською, бо не володіють нею — ми повинні просто допомогти вивчити. Людям, які хочуть опанувати українську, складно самотужки подолати психологічний бар'єр і наважитися говорити не надто чистою літературною мовою. Часто чую: ми поважаємо українську, але не хочемо її ламати, тому будемо розмовляти російською. І одна з цілей наших курсів — створення мовного середовища, де люди почуватимуться комфортно, де заохочуватимуть їхнє бажання навчатися української. Бо в нас висміюють неправильну українську, одразу звинувачують у суржику.

Вважаєте, що боротися із суржиком не варто?

—?Боротьба української інтелігенції із суржиком містить небезпеку. Так, потрібно покращувати рівень знання мови. Але якщо висміювати спроби російськомовних людей спілкуватися українською, глузувати з їхньої неправильної вимови — то в них буде ступор. Вони зупиняться. Тому я собі ніколи не дозволяв сміятися навіть з Азарова. Хай вчиться української.

Я народився і виріс у Києві, у російськомовному оточенні. Усвідомивши себе українцем, далеко не одразу зумів опанувати мову. Знаю, як важливо, щоб поруч були люди, які не кепкують із неправильної вимови.

Окрім сприятливого середовища, що ще надаєте відвідувачам курсів?

—?Навчання пропонуємо всебічне — і граматику, і лексику. Це не просто розмовний клуб. Кожен викладач виходитиме зі специфіки регіону, конкретної аудиторії. Для слухачів курсів також діятиме програма "Народний університет". Відомі українські мистецтвознавці й історики раз на місяць читатимуть лекції — щоб показати глибину української культури.

Ми забезпечуємо інформаційний та організаційний супровід. Підшуковуємо людей, які знаходять приміщення, зарплати для викладачів. Плануємо проводити курси підвищення кваліфікації для вчителів, щоб вони обмінювалися інформацією. Надаємо необхідний ілюстративний і методичний матеріал. Розробили навчальний план, поради для вчителів.

Не маємо єдиного спонсора. Просимо місцеві організації домовлятися за навчальні класи та сплату комунальних послуг. У деяких регіонах ці проблеми вирішуються легше — там, де окрім волонтерів-викладачів підтримують люди, пов'язані з бізнесовими структурами.

У яких регіонах зацікавилися курсами? Хто на них здебільшого записується?

—?Заняття вже розпочалися в Житомирі, Кіровограді, Кременчуку, Калуші. Калуш на Івано-Франківщині мене здивував. Ми спочатку думали, що ця ініціатива буде цікава для східних, південних і центральних областей. А виявилося, що в Західній Україні теж є всуціль російськомовні осередки. Вони замикаються і не мають взаємопроникнення з українським середовищем. Знайдено приміщення в Полтаві, Миколаєві, Херсоні, Сімферополі. Переговори тривають у Він­ниці, Луцьку й Києві.

Приходять переважно люди середнього віку — 30–40 років, з вищою освітою, народжені в містах. Дуже багато представників бізнесу. Це люди, які розуміють українську, вміють читати — але є проблема з бар'єром спілкування.

Що ще треба робити, щоб українська мова зміцнила свої позиції?

—?Якби кожен україномовний узяв одного свого російськомовного знайомого й навчив його української — проблема мовного протистояння в Україні б зникла. Треба показувати приклади людей, які спромоглися вивчити українську мову й досягти успіху. Як-от Вадим Красно­окий із гурту Mad Heads XL, Олег Скрипка. Українське може бути заможне й успішне.

×