— У зоні бойових дій провів майже три роки, — каже підполковник 48-річний Микола Білосвіт, позивний "Акула". — Перший рік у Луганській області, потім у Донецькій. Наш підрозділ дислокувався на крайній точці між Авдієвкою і Промзоною. Згодом окремі підрозділи дійшли до Волновахи. Уся наша бригада бойова — офіцери воювали.
Сьогодні Микола Білосвіт — командир 112-ї окремої бригади територіальної оборони міста Києва. У військове формування входить шість батальйонів та окремі підрозділи.
Чому і для чого це створювали?
— Наприкінці 2017 року начальник Генштабу та командувач сухопутних військ прийняли спільне рішення про створення окремих бригад територіальної оборони в кожній області. Окремо в Києві.
У нас є кадрований мінімальний офіцерський склад, який повинен займатися навчанням, підготовкою документів, процесом від мобілізації і до приведення бригади до бойової готовності.
Формувалися на прикладі підрозділів територіальної оборони в Європі, країнах Прибалтики. У малій Естонії армія чисельністю п'ять тисяч людей. Але за кілька годин у них у строю буде 200 тисяч осіб. Таке військо спроможне виконувати будь-які завдання.
В Україні завдання територіальної оборони — охорона й оборона важливих об'єктів, комунікацій. Боротьба з диверсійно-розвідувальними силами й озброєними формуваннями агресора, підтримання правового режиму воєнного стану.
У Києві та областях є проблема, що чоловіки й жінки призовного віку бояться військкоматів. Коли їх викликають, думають, що одразу відправлять на поле бойових дій.
У багатьох "територіальна оборона" викликає негативні асоціації. Бо 2014 року, коли створили перші підрозділи, вони одразу поїхали на Донбас. Тоді не було іншого виходу. Ми виконуємо завдання лише в межах своїх територіальних зон і областей.
Вас можуть залучати до встановлення правопорядків на вулицях Києва?
— У нас обмежені завдання. Боротьба з розвідувально-диверсійними групами і незаконно створеними збройними формуваннями.
Ми підрозділ, який може ізолювати весь район — виставити блокпости, обмежити пересування.
Як ви комплектуєтеся?
— Військовозобов'язаними, які приписані до своїх районних військових комісаріатів.
Вивчаємо призовний склад. Раз на рік викликаємо офіцерів запасу на збори. Пропонуємо укласти контракт на проходження служби у військовому резерві. Людина вже знає, що робити при оголошенні мобілізації.
У нас шість окремих батальйонів. Є рота зв'язку, інженерно-саперна, контрдиверсійної боротьби, матеріально-технічного забезпечення.
Хочемо перейняти досвід Швейцарії: там військові вдома зберігають форму і зброю.
Військові, які не прописані до комісаріатів Києва, можуть вступати до територіальної оборони?
— Так. Навчання в складі бригади тривають 25 днів на рік. Це максимальний термін. Оплачує їх держава. Якщо укладаєш контракт — вище фінансове заохочення. Заплатять рядовому складу, наприклад, п'ять тисяч гривень при призові на навчання. Якщо військовий не уклав контракт, то отримає три тисячі гривень. Це залежить від кількості діб навчання.
На наступний рік заплановане навчання з офіцерами кадрованого управління бригади й окремих батальйонів 3–9 червня.
Які цілі поставлені перед формуванням?
— У нас є штатне озброєння. Але ми не зовсім бойовий підрозділ. Та 2014 рік показав, що ті хлопці, які прийшли в батальйони тероборони і поїхали на Донбас, зупинили ворога. Тепер маємо виконувати ті завдання, які спроможні.
Порівняно з 2014 роком, імовірність повномасштабного російського вторгнення зросла?
— Ми постійно в бойовій готовності до виконання завдань. Але не можемо з шашкою кинутися на танк.
Росія підтягує війська до нашого кордону. Провела найбільші за останні 45 років військові навчання. Грають мускулами. У нас теж є все необхідне. Армія піднялася за ці роки.
У територіальній обороні служать жінки?
— Раніше були військові спеціальності, на які жінок узагалі не брали. Досвід п'ятирічної війни показав, що вони можуть бути і механіками бойових машин піхоти, і навідницями танків.
Ми готові прийняти жінок у відділення морально-психологічного забезпечення. Є посада офіцера по цивільно-військових відносинах. Потрібні фахівці, і не важливо, якої статі.
Є обмеження по віку?
— У нас переважно проходять службу в резерві військовозобов'язані віком від 41 року і до 60. Молодших теж приймаємо. Намагаємося залучати людей, які мали військову освіту чи були авторитетні у своєму середовищі. Наприклад, керівник підприємства. Є люди, які вірять у нього. І коли він одягне військову форму, керуватиме, командуватиме — його слухатимуться.
"Захистимо свій дім, захистимо Україну" — наш девіз. Потужні слова. І ми маємо знати, як це робити.
25 бригад територіальної оборони сформували в Україні станом на вересень 2018 року. Їх приблизна штатна чисельність — 423 тис. осіб.
Збори відбуваються щороку
— Цього року наші офіцери допомагали проводити навчання 117-й і 119-й бригадам у Гончарівському, спільно з Чернігівською та Сумською бригадами, — розповідає майор Євгеній Горбулинський, 45 років, начальник штабу бригади.
— Допомагали приймати особовий склад, який із резерву призвали на тижневі навчання. Проводили з ними заняття, готували навчальні місця, — каже Євген Горбулинський. — На початку грудня, після сповіщення офіцерів управління бригади й управління батальйонів, провели організаційні збори. Усі ці заходи не пов'язані з введенням воєнного стану, а були заплановані раніше.
Такі ж навчання проведемо наступного року.
Зараз призивають на збори тільки офіцерів. Відпрацьовувати командну гру, планувати на карті. Наступного року відбудуться такі ж навчання, штабна робота. Ми не виїжджаємо на полігон і не стріляємо з автоматів, — додає Горбулинський.
Наш підрозділ — останній рубіж у випадку війни
— В останні роки люди почали більше боятися. Коли викликаємо військових до комісаріату для призначення на посаду, розповідають — не хочуть служити навіть у резерві, — каже майор 43-річний Олег Потапенко, командир 129-го батальйону територіальної оборони Оболонського комісаріату міста Києва.
— Люди находять багато різних причин, щоб відхреститися від служби. Але ж ми всі військовозобов'язані. Кожна людина повинна захищати свою країну, — продовжує. — Наш підрозділ буде останнім рубежем у випадку повномасштабної військової агресії. Хто, як не ми, має захистити місто?
Почастішали випадки, коли громадяни порушують конституційні обов'язки. Переїжджаючи на нове місце проживання, необхідно у старому районі знятися з військового обліку і стати в новому, — говорить Потапенко. — Буває, що підіймаєш особову справу офіцерів, починаєш зв'язуватися, а вони там уже не проживають.
Довідкова служба територіальної оборони міста Києва з питань призову і контракту: тел. 0(98) 44 64 858
4 
1
Коментарі