У квітні загинули 14 захисників України
Протягом квітня захисники України дотримувалися режиму повного припинення вогню, який запровадили з 27 липня 2020 року. Однак кожні 2 години путінські найманці його порушували. Били з автоматів, кулеметів, гранатометів, мінометів, артилерії і реактивних протитанкових ракет.
У квітні зафіксували 315 обстрілів — найбільше з часу оголошення перемир'я. Загинули 14 захисників України, поранені 19.
Найгарячішою точкою було селище Шуми і район між Торецьком і окупованою Горлівкою на Донеччині. Оборону тут тримає 10-та гірсько-штурмова бригада.
3 квітня
Сергій "Хой" Сулима, 40 років. Родом із Луцька. Підірвався на російській міні в районі селища Шуми під Торецьком Донецької області.
На фронт прийшов 2015‑го за мобілізацією. Згодом підписав контракт із 10-ю гірсько-штурмовою бригадою. Був головним сержантом роти.
Сергій Сулима з бойовим медиком Світланою Земіною та побратимом Олексієм Косташеком рятували поранених українських саперів під Шумами 26 березня. За це нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Залишилися мати і сестра.
Ігор Байтала, 25 років, родом із міста Жидачів Львівської області. Загинув від руки снайпера біля селища Шуми. Влучив тричі. Перша куля поранила, двома іншими добив.
Ігор із січня 2020 року служив у розвідувальному відділенні безпілотних авіаційних комплексів у 10-й гірсько-штурмовій бригаді.
Залишилися батьки й дві сестри.
5 квітня
Владислав Мороз, 23 роки, родом із села Халаїдове Уманського району на Черкащині.
Загинув, захищаючи село Спартак на Донеччині.
Закінчив транспортний університет, вивчився на архітектора-дизайнера. Восени 2020 року підписав контракт із 72-ю механізованою бригадою ім. Чорних Запорожців.
Залишилися батьки.
Віктор Гелебрант, 49 років, родом із села Неліпино Мукачівського району на Закарпатті. Загинув від поранення в голову біля селища Золоте-4 на Луганщині.
До війни працював слюсарем жеку в місті Краснокутськ на Харківщині.
На військову службу мобілізували 2015 року. 2018-го підписав контракт у 24-й механізованій бригаді, а потім — у 92-й механізованій бригаді ім. Отамана Сірка.
Залишилася дружина і син.
6 квітня
Максим Стеблянко, 23 роки, родом із міста Лебедин Сумської області.
Його автомобіль підірвався на російській міні поблизу села Степне Мар'їнського району на Донеччині, коли їхав по продукти.
Максим Стеблянко підписав контракт із 1-ю Сіверською танковою бригадою 2016 року. В училищі лісового господарства здобув спеціальність лісника та водія.
Залишилися батьки.
Володимир "Капітан" Шпак, 37 років, родом із Чернігова. Загинув під час артилерійського обстрілу з протитанкової гармати МТ-12 "Рапіра" поблизу селища Невельське Ясинуватського району на Донеччині.
Командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки у 58-й механізованій бригаді. У Збройних силах служив із 2018 року. Служив на 29-му блокпосту в районі селища Новотошківське на Луганщині.
Залишилися батьки і старший брат.
8 квітня
Денис Юшко, 22 роки, родом із села Новобогданівка під Миколаєвом.
Під час обстрілу неподалік села Водяне Волноваського району на Донеччині отримав смертельне поранення в голову.
Сирота. Виховали баба, дід і дядько.
— Денис подзвонив і говорив, що на фронті обстановка напружена, — розповідає його дядько. — Казав: "Не знаю, чи повернуся''. Наступного ранку мені подзвонили, що Денис загинув.
Після завершення строкової служби 2019-гопідписав контракт із 36-ю бригадою морської піхоти.
Залишилися дружина і син.
10 квітня
Андрій "Беба" Теперик, 24 роки, родом із села Мартове Печенізького району Харківської області. Загинув біля селище Золоте-3 на Луганщині від кулі російського снайпера.
7 квітня говорив по телефоном з матір'ю. Пообіцяв приїхати додому найближчим часом.
— Мама чекала Андрія на вихідні, а його привезли у труні, — каже староста села Мартове Тетяна Петрівна.
Після закінчення школи пішов на строкову службу. 2019-го підписав контракт із 92-ю механізованою бригадою ім. Івана Сірка.
Залишилися батьки і сестра.
12 квітня
Ярослав ''Малий'' Карлійчук, 24 роки. Родом із села Черепківці Глибоцького району на Буковині. Загинув під час прицільного обстрілу позицій у районі Шумів під Горлівкою на Донеччині.
До військової служби працював у охоронній фірмі "Тигр"'. У Збройні сили прийшов 2016 року в 10-ту гірсько-штурмову бригаду.
Залишилися батьки.
13 квітня
Олексій Мамчій, 40 років, родом із Чернівців. Загинув від осколкового поранення від міни, яку російські найманці скинули на позиції з безпілотного літального апарата.
Мамчій із 2019 року служив водієм у зенітно-ракетному взводі у 10-й гірсько-штурмовій бригаді.
Його молодший брат Станіслав теж загинув, захищаючи Україну, 2016 року. Старший брат Євген відслужив і повернувся додому.
Залишилися дружина й діти.
18 квітня
Давид Шартава, 55 років, родом із Грузії. Загинув 18 квітня поблизу селища Широкине Волноваського району на Донеччині, коли росіяни обстрілювали зі станкових гранатометів.
Актор. Уперше пішов воювати 1994-го, коли почалася війна в Абхазії. Брав участь в миротворчих місіях в Ірані, Афганістані, інших країнах.
До Збройних сил України прийшов у складі Грузинського легіону 2015 року. 2019-го підписав контракт із 2-м полком 128-ї гірсько-штурмової бригади.
Залишилися дружина і двоє дітей.
22 квітня
Олександр Луцик, 39 років, родом із села Годомичі Маневицького району на Волині.
Загинув у районі селища Шуми на Донеччині від осколкових поранень під час обстрілу спостережного посту. Розвідник 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади. До війни працював будівельником і столяром.
На військовій службі з жовтня 2019 року.
Залишилися брат і сестра.
26 квітня
Іван "Африка" Ковальовський, 48 років, родом із села Колінки Городенківського району Івано-Франківської області.
Убив снайпер в районі селища Піски під Донецьком.
У складі миротворчого контингенту служив у Сьєрра-Леоне, працював будівельником. Був на заробітках у Сибіру.
2014-го мобілізували, відтоді весь час бував на передовій. Спочатку служив у 17-й танковій бригаді, а з лютого 2021 року — у 58-й окремій бригаді ім. гетьмана Івана Виговського.
2015-го неподалік Станиці Луганської підірвався на розтяжці. Переніс кілька операцій.
Залишилися дружина і двоє синів.
Роман Гуляк, 30 років, родом із міста Волочиськ Хмельницької області.
Вантажний ГАЗ-66 Романа наїхав на російську міну на околиці селища Новотошківське на Луганщині.
Закінчив Хмельницький торговельно-економічний коледж, працював на Волочиському машинобудівному заводі "Мотор Січ".
Мобілізований 2015-го. У травні 2018-го підписав контракт із 14-ю механізованою бригадою ім. Князя Романа. 7 травня він завершувався. Роман не дослужив 11 днів.
Залишилися батьки.
Знищили 31 найманця
У квітні 2021 року вогнем у відповідь українські воїни ліквідували 31 путінського найманця, поранили 38. Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.
З початку перемир'я 27 липня 2020 року ліквідували 208 бойовиків, 258 поранені. Українські бійці знищили 12 одиниць бойової техніки. Зокрема, один бронетранспортер, шість безпілотників і п'ять мінометів.
8 
35413
Коментарі