![Воїнів одного з підрозділів Збройних сил, які захищають Україну на передньому краї Донецького напрямку, зі святом Великодня прямо на позиціях вітає священик Української православної церкви Київського патріархату отець Олександр. 8 квітня він відвідав кілька опорних пунктів. Привітав захисників, виголосив проповідь, помолився разом із бійцями за побратимів, освятив паски та окропив воїнів свяченою водою](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/831/831083_1_w_300.jpg?v=0)
У неділю, 8 квітня, православні, греко-католики, прихожани храмів автокефальної церкви відсвяткували Великдень. Це найбільше й одне з найдавніших християнських свят.
Нічні богослужіння відбулися у понад 13,4 тис. церков. Святити паски прийшли майже 15 млн українців, за даними Національної поліції. Найбільше людей було у храмах Львівщини — 1,59 млн і Дніпропетровщини — 880 тис. Значних порушень громадського спокою не зафіксували, говорять правоохоронці.
8 квітня близько 8:00 до сотні людей збираються біля греко-католицької церкви Святого Миколая на Аскольдовій могилі у Києві. Надворі прохолодно. Більшість вірян заходять у храм.
— Я хрещений у православній церкві, але поруч із моїм домом лише храми Московського патріархату. Туди не йду. Останні років 20 відвідую греко-католицький, — каже історик Володимир Сергійчук, 68 років. У руках тримає кошик із двома пасками. — Раніше приходив на освячення з донькою. Сьогодні вона з малим сином чекає на мене вдома. Після служби понесу їм паску. Другу віддам двоюрідній сестрі.
Киянка Марія Кибальчинська, 19 років, поправляє на кошику серветку з ручною вишивкою білим по білому. Поруч стоять два менші кошики. Приготувала їх для молодших сестер.
— Бабуся працювала у Музеї народної архітектури й побуту в Пирогові. Від неї й маємо велику колекцію рушників. Щороку на Великдень обираємо за кольором і настроєм, — розповідає Марія. Її губи нафарбовані червоною помадою, на голові — вінок зі штучних білих і фіолетових квітів. — Писанки у наших кошиках — від київської майстрині Оксани Білоус.
Двоє 70-річних чоловіків сідають на лаву біля храму.
— Всі українські церкви мають об'єднатися, аби була одна, — говорить один із них, вбраний у вишиванку.
— Хай спершу православні об'єднаються. А греко-католики до них уже підуть, — відказує співрозмовник.
Люди стають у кілька рядів, кошики ставлять перед собою. Серед натовпу ходить жінка в хустці й довгій спідниці. Продає свічки по 5 грн.
— Напекла 13 пасок, — розповідає киянка Марія, 63 роки. — У Чистий четвер прийшлося стояти біля духовки до першої ночі. Ще поставили в кошик для освячення м'ясо, ковбасу, хрін, сирну паску, булки з маком і яйця, фарбовані лушпинням цибулі. Їх з'їмо найперше, як прийдемо додому.
Дві 30-річні жінки виходять із церкви, купують каву в кіоску.
— Вчера мужу такие вопросы о вере задавала, что он растерялся и полез за ответами в интернет, — говорить одна. В руках тримає кошик із вином "Кагор" і кока-колою. — Сказал, что вера у меня Аленовская — не христианская и не мусульманская. Сам он православный. И венчались мы в церкви Киевского патриархата. А мне мой священник на это говорит: "Считай, что ты не венчана".
До церкви приходить відоме подружжя телеведучих — Юрій Горбунов, 47 років, і 34-річна Катерина Осадча. Тримають 1-річного сина Івана, фотографуються.
— Торік паски пекли. А цьогоріч мали багато роботи, встигли тільки яйця пофарбувати, — каже Юрій Горбунов. Він у сонцезахисних окулярах. — Ходимо завжди до цієї церкви. Син тут хрещений.
До людей виходить священик, кропить паски свяченою водою. За ним йде служитель храму з двома кошиками. Люди кладуть у них продукти.
— Ставайте колом, святити паски буду що 15 хвилин. Біля входу в храм стоять коробки. Зібрані там продукти — для дітей-сиріт, переселенців і в'язнів. Частина поїде бійцям у зону АТО, — каже священик Володимир Ващук із греко-католицького храму Пресвятої Богородиці Владичиці України в місті Червоноград Львівської області. Ввечері, 7 квітня, о 18:00 читає молитви й кропить великодні кошики.
Люди стоять перед церквою півколом.
— Поїхали на ринок купити новий кошик. Той, що в нас був від баби, згриз ще зимою собака. Недогледіли, як пробрався в комору. Пес молодий, зуби в нього лізуть, — розповідає фарбована 30-річна білявка у вишитому платті з червоними маками на рукавах. — А там прості дерев'яні по 500 грн. Кошик дорожчий за моє плаття.
Поряд із церквою встановлений фонтан. Із нього можна пити воду — на систему фільтрації позаторік витратили півмільйона гривень.
Біля нього дві жінки не можуть запалити свічку — вітер задуває сірники.
— Я цього року навіть і не готувала нічого спеціально — все купила. Тому що часу катастрофічно не вистачило, — говорить одна. — Коханий із Польщі вернувся і попав у лікарню. Там так тягав бетон на стройці, що надірвав спину. Зараз швидко посвячу — і до нього.
— Так, там на поляках, як не будеш гарувати, нічого не заробиш. Мій брат зараз у Гданську на корабель влаштовується. Буде матросом. Казав, що палуби драїли. Але зарплата чудова — обіцяв за рік купити нам по машині, — відповідає її подруга в зеленій хустці.
У селі Ковалівка Полтавського району на Полтавщині дві православні церкви — Московського й Київського патріархатів. Обидві стоять у центрі села, за 200 м одна від одної. Московська облаштована у приміщенні їдальні покинутої школи. Святити паски о 4:00 8 квітня сюди сходяться кілька сотень людей. Частина приїхали із сусідніх сіл — Новоселівки, Залізничного, Бочанівки й Верхолів. Стають колом навколо храму.
Священик Василь освячує паски за 20 хв. За ним ідуть жінки з півчої. Збирають продукти й гроші. Найбільше їм кладуть яєць, пирогів і пасок.
— Батюшка такий, що любить поїсти. По ньому видно — упитаний, — каже жінка з двома кошиками. В одному продукти, в другому — пляшки з алкоголем. — І гроші в нього водяться. Недавно отець купив нову іномарку. Попам найкраще живеться.
— Любка, ти про попів говориш, а сама грішиш. Нащо алкоголь приперла у церкву? Ото й не дивуйся, що твій чоловік бухає, не просихаючи, — озивається жінка поруч
Паски також освячують у дерев'яній церкві Київського патріархату. Її збудували два роки тому. Біля порога кошики поставили до 20 селян. Із колонок храму лунає запис церковних дзвонів. Кожного парафіянина вітає зі святом отець Володимир.
— Не розумію людей, які понесли гроші в московську церкву, — говорить 25-річна дівчина. — В нас же є своя — рідна і проста.
— Давай три яйця відкладай. І ковбаску оту меншу бери, паску. Покладеш на столик біля церкви. Там усе лишають малозабезпеченим і для фронту, — каже 20-річній доньці Аліні львів'янка Марія Гунько, 45 років. Обидві на високих підборах. 7 квітня ввечері прийшли святити паски до греко-католицького храму Вознесіння Господнього у Львові.
Біля храму до 200 парафіян. Несуть шинку, паски, яйця, сир, масло. Священик окроплює кошики кожні 15 хвилин.
Наступного дня, 8 квітня, паски святять у греко-католицькій церкві Воскресіння Христового в селі Розвадів Миколаївського району на Львівщині. Зібралися до 700 вірян. Сходитися почали з шостої ранку.
13-річний Олег Боровець фотографується перед гніздом із двома лелеками за церковним подвір'ям.
— Вийде класна фотка для "Інстаграму", — сміється.
Паски священик кропить до 09:40. Після цього школярі біжать до церковних дзвонів. Б'ють у них.
506 гривень у середньому коштував цьогорічний великодній кошик в Україні, підрахували Інституті аграрної економіки. Взяли за основу стандартний набір продуктів — з яйцями, паскою, сиром, ковбасою, салом, хріном і сіллю. Торік обійшовся у 376 грн.
Коментарі