9 березня виповнюється 200 років від дня народження Тараса Шевченка. Попередня влада готувала пишні офіційні урочистості, але Майдан вніс зміни у відзначення ювілею.
Жартували, що українська Революція гідності — найкращий подарунок Шевченкові. Рядки з його віршів — "Борітеся — поборете, Вам Бог помагає" або "Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде" — розміщували на плакатах. Шевченка зображали на них у касці та з палаючими шинами. Мовляв, якби поет жив нині, неодмінно був би на барикадах, а не в парламенті чи серед переговорників із Януковичем. Бо рядки з Шевченкових поезій — наприклад, про царицю "мов опеньок засушений" — у його часи мали таку ж дію, як кілька тижнів тому пляшка з коктейлем Молотова на київських барикадах. На Майдані Тарас Шевченко підтвердив свій статус народного поета України.
– Кобзар – це професія. Означає йти до людей і доносити актуальну інформацію в мистецькій формі. Тарас Григорович зробив це геніально, – каже письменник Віталій Капранов, 46 років. П'ять разів разом із братом Дмитром вони перевидавали свою книжку "Кобзар 2000". Назвами оповідань стали Шевченкові вірші "Якби ви знали, паничі", "Кавказ", "І мертвим, і живим". Герої та події в "Кобзарі" Капранових розгортаються у наш час.
– Ми взяли методу й так само несемо людям те, що на часі. Кобзарство – це процес. Наше – з маленької літери, Шевченкове – з великої. На початку 2000-х, коли тільки вийшла книжка, нас сварили, що нібито пародіюємо Шевченка. Ми пояснювали: Кобзар – це не власне ім'я Тараса Григоровича, а спосіб творення. Пробачте, вся українська література виросла на Шевченку. Чим більше будемо його цитувати – тим краще.
Як подолати стереотипи, пов'язані з поетом?
– Стереотипи пов'язані не із самим Шевченком, а з тим, у якій формі його подають дітям. Шевченко у шкільному варіанті – це катастрофа. Ми над цим довго думали. Дітям потрібна книжка про Шевченка нового типу – у жанрі детективу. Наприклад, у книжці "Тарас Шевченко і Я" одна історія відбувається в дитячому таборі. Вночі діти намастили зеленкою вуха поганому фізруку. Той виходить на зарядку і всі бачать, що він схожий на Шрека. Відразу знаходять винуватців. Їх викликають до начальника табору, збираються виганяти. Один із них підіймає голову, дивиться на портрет Кобзаря і каже: значить, Шевченку можна, а мені ні? Він із хлопцями п'яного дяка зв'язав, побив, ще й книжку вкрав. То він – хороший, а ми погані? Дітям дають завдання знайти різницю між двома випадками. І вони вимушені розбирати Шевченка на своєму рівні. Наприклад, чому він міг поїхати на шару в Італію на практику, а замість цього вирушає в Україну, а потім у тюрму? Дитина ставить себе на його місце. Треба дати їм зрозуміти, що Шевченко – це не людина зі 100-гривневої купюри, а поет, який присвятив себе Україні.
Чому Тарас Шевченко залишається актуальним?
– Вранці відкрив Шевченка на першій-ліпшій сторінці – як ворожіння по книжках. Натрапив на таку цитату: "Я так її, я так люблю, мою Україну убогу, що прокляну святого Бога, безсмертну душу прокляну." Чи може бути це неактуально, а особливо зараз? Ми всі сьогодні заради України готові пожертвувати життям і навіть безсмертною душею. В "Кобзарі" Шевченка зашифрований генетичний код України. Ген – це наполовину біологічна, наполовину інформаційна одиниця. Тарас Григорович зумів зашифрувати інформацію, що впливає на генетичному рівні на всіх українців. Ми мали цікаву суперечку в Москві. Друзі там питають, це справді геніальні рядки: "Широкий Днепр ревет и стонет, сердитый ветер листья рвет"? Ні, кажемо, але "Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива" — це геніальні. А в чому різниця? Ці рядки в нас відгукуються на хромосомному рівні. А переклад – не відгукується. Це магія перетворення інформації на біологію.
Чи вплинув Майдан на сприйняття творів Шевченка?
– Мене вражає: сайт "Тарас Шевченко. Кобзар", де викладені твори з "Кобзаря", за часи революції відвідали 87 тисяч людей. Це вчетверо більше, ніж у листопаді, коли революція тільки починалася. Не можна вигадати кращого вшанування Шевченка, як виконати його заповіт "Кайдани порвіте".
2 
1
Коментарі