четвер, 26 листопада 2020 07:30

Лікарням бракує медсестер і санітарок

Автор: REUTERS
  Чоловік несе кисневі балони до київської лікарні, де перебувають хворі на коронавірус. На 24 листопада киснем забезпечені майже 26 тисяч ліжок із 53,4 тисячі, які в українських медзакладах відведені для стаціонарного лікування інфікованих пацієнтів
Чоловік несе кисневі балони до київської лікарні, де перебувають хворі на коронавірус. На 24 листопада киснем забезпечені майже 26 тисяч ліжок із 53,4 тисячі, які в українських медзакладах відведені для стаціонарного лікування інфікованих пацієнтів

41 млрд грн із 66 закладених у Фонд боротьби з коронавірусом використали на 20 листопада, кажуть у Міністерстві фінансів. Більшість пішла на соціальні виплати, будівництво доріг. На охорону здоров'я витратили 7,8 млрд — на доплати медикам, зведення приймальних відділень, забезпечення медзакладів киснем і апаратами штучної вентиляції легень, засобами захисту.

— Приймаємо, але не кладемо з коронавірусом у стаціонар. Оглядаємо пацієнта й беремо мазки, — говорить терапевт 82-річна Ніна Кодь з амбулаторії загальної практики сімейної медицини селища Пальміра Золотоніського району Черкаської області. — До хворих із температурою наших медиків не пускають. Їде "швидка" — із Золотоноші чи Черкас.

З персоналу поки що ніхто не захворів. На другому поверсі лікарні людей немає — палати порожні. Сімейна медсестра Алла Маршук робить записи в журналі.

— Тестуємо щодня, крім суботи й неділі. Позитивних результатів більшає. Із десятка аналізів — семеро хворих. У сімейних лікарів багато пацієнтів. У Ніни Олександрівни — 2,3 тисячі, в Лариси Миколаївни — майже 700, — каже.

У Полтавській центральній районній лікарні працюють усі відділення. Пацієнтів із коронавірусом не беруть.

— Якщо настане необхідність — будемо. Апарати штучної вентиляції легень маємо. Закупили коштом місцевого бюджету. Є киснева станція, балони, кріоциліндри, концентратори, — каже головний лікар Полтавської ЦРЛ Олег Мехедько, 51 рік. — Наша виїзна бригада бере матеріал для обстеження на коронавірус. А хворих направляємо до ковідних стаціонарів у двох міських ­лікарнях.

На 180 ліжках щодня лікуються по 30–40 людей. Планові операції в медзакладі обмежені. Через це деякі працівники — у відпустках без збереження зарплат.

— Тут дитина лікується. До неї гарно ставляться. Медсестрички чуйні, — 65-річний Петро Іванович киває головою на дорожню сумку із речами. Прийшов відвідати доньку до Черкаської міської лікарні №1.

Вона найстаріша в області, відкрили 1805 року. Приймають коронавірусних хворих.

— Маємо різних пацієнтів. У певні дні робимо планові операції. Якщо стоїть питання життя чи смерті, то операції проводять від необхідності, — головна медсестра Наталія Касянчук веде двориком лікарні. — Інфіковані не перетинаються з іншими пацієнтами. Вони в окремому корпусі.

На вході до нього — металеві двері із написом "Прийом пацієнтів із Covid-19. Брудна зона!".

— Сюди прибуває "швидка". Пацієнтів на ліфті піднімають у відділення. Виписані виходять іншою дорогою. Ковідна бригада на зміні ділиться на дві. Одна працює із хворими, інша займається паперовими справами. Потім міняються. За добу дуже втомлюються і фізично, і морально.

Весь день ти в незручному захисному костюмі. Але гірше бачити інфікованих — пригнічені, депресивні, вимучені. Медики якось виконували танець маленьких каченят, щоб їх підбадьорити. Жоден працівник не звільнився, — додає.

— Маємо 30 місць для вірусних хворих. Усі заповнені. Є апарати штучної вентиляції легенів, 20 ліжок із централізованим киснем, — каже 55-річний Тимофій Тронц, головний лікар. — Готуємося відкривати 20 додаткових ліжок. Туго з персоналом. Чимало в групі ризику і не можуть працювати із "ковідом". 10 лікарів підхопили інфекцію.

Усього працюють 63 медики.

— Це з лаборантами, фахівцями ультразвукової діагностики, рентгенологами, — додає Тронц. — Перш ніж приймати когось із "ковідом", укладаємо договір із Національною службою здоров'я про стаціонарну допомогу таким пацієнтам. Цим забезпечуємо фінансування на їхнє харчування, медикаменти, вироби медичного призначення й засоби індивідуального захисту. Проблем із грошима та ліками немає. Із апаратами штучної вентиляції легенів допомогла місцева влада, із засобами захисту — підприємці.

Будівля з облупленою штукатуркою 17-ї міської клінічної лікарні Києва блякло виглядає на тлі багатоповерхових дзеркальних офісних центрів Печерська. 23 листопада зранку навколо медзакладу нікого немає — прийом людей на планові операції обмежили, щоб звільнити 60 ліжок для пацієнтів із коронавірусом.

— Ксюха, тут ад. У людей починаються галюники. Туалет плутають із ванною і виходять звідти голі, — скаржиться в телефон білявка. Запалює тонку сигарету. — На дихальні апарати зібралася черга. А якщо матір відключать, щоб комусь дати подихати?

У приміщенні пахне хлоркою й апельсинами. Його лушпиння лежить біля гардеробниці. Медсестра років 50 у халаті й респіраторі вимірює температуру на лобі.

— Тут навчився молитися. Коли наслухаюся розмов, як посеред ночі хворі із сусіднього відділення задихаються й помирають, стає страшно, — розповідає киянин Олександр Бойко, 61 рік. У спортивних штанях іде з кухні відділення торакальної хірургії. — Мене побили злодюжки, хотіли вкрасти гаманця. Був розрив легені.

Хірург 38-річний Юрій виходить у коридор, щоб зняти щиток з обличчя.

— Потрапити до лікарні з коронавірусом — страшно, якби заклад не був забезпечений. Тут помер завідувач кафедри інтенсивної терапії, — говорить. — Сестра працює в реанімації, не має спочинку. Щойно ліжко звільняється, його одразу займають.

У нас із початку пандемії не звільнився жоден лікар. Але персоналу бракує катастрофічно, бо половина хворіє. Особливий дефіцит на медсестер і санітарок. Захисних костюмів, масок і рукавичок вистачає. Як і ШВЛ. Медикаментозне забезпечення є. Люди мають доплатити, якщо загостряться їхні хронічні хвороби — типу цукрового діабету другого типу. Тоді потрібні ліки, ампула коштує 17 тисяч гривень. Як тільки пацієнт отримує негативний ПЛР-тест, його перестають лікувати за рахунок "коронавірусних" грошей.

Декларацію з сімейним лікарем можна укласти по телефону

Хворим на коронавірус, які не мають декларацій із сімейними лікарями, мають надавати допомогу в амбулаторіях, каже міністр охорони здоров'я Максим Степанов, 45 років.

— Якщо з'явилися симптоми — лихоманка, кашель, утруднене дихання й підвищена температура, дзвоніть у найближчу лікарню. За необхідності вони мають направити до вас мобільну ­бригаду, що проведе тестування.

Коли медзаклади відмовляються допомогти, Степанов радить скаржитися на гарячу лінію міністерства чи Центру громадського здоров'я за номерами 0(800) 505 840, 0(800) 505 201.

— Також у контакт-центрі можна запросити перелік телефонів медустанов. Далі — дзвоніть туди й через реєстратуру надайте особисту інформацію. Після її обробки за пацієнтом мають закріпити сімейного лікаря.

25 листопада в Україні інфекцію підтвердили у 12 287 людей за минулу добу. Вилікувалися 8298 осіб, померли — 188.

Зараз ви читаєте новину «Лікарням бракує медсестер і санітарок». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути