— Ми навмисне не робили вивіску ззовні, аби не заходили випадкові відвідувачі, — розповідає філософ 24-річний Павло Горак, засновник закладу "Хармс. Книжки, вініл, кава". Це — єдине місце у Києві, де об'єднані книгарня, кав'ярня, вінілова крамниця та канцтовари авторського виробництва.
Заклад розташований на вул. Михайлівська. Вхід через маленькі двері, в арці будинку.
— Ми дуже любимо Хармса (Даниїл Хармс — російський письменник, роки життя 1905–1942. — "ГПУ"). Він для свого часу був трохи нестандартним, — каже співзасновниця Марія Полікхун, 20 років. — А місце у нас також єдине в своєму роді, з альтернативною літературою, альтернативною музикою, альтернативною кавою. Хармс для нас є символічним, тому так й назвали заклад.
Біля полиць із платівками — диван, стіл із програвачем і навушниками. Є поштова скринька, конверти, марки, ручки, папір та прилад, де можна дізнатися код місця, куди надсилаєш листівку.
— Червоний папір — для любовних листів, білий — для звичайних, — пояснює Марія.
Господарі "Хармсу" досліджують репертуар вінілових крамниць, щоб уникнути повторів.
— Першу партію платівок ми завозили з Канади, — згадує Марія. — Якраз брат летів туди, й ми склали список усього, що могло бути нам цікаво. Платівки завозимо і дуже раритетні, і нові, які важко дістати.
У закладі немає безпровідного інтернету вай-фай.
— Книжка — це є певне таїнство. Але з виникненням комп'ютерних технологій вона свою цінність втратила. В нас була ідея: повернути бажання людей читати. Формат, який ми для цього обрали, з одного боку попсовий — треба було доєднати щось легке, типу какао. Сформувати певний імідж, що читати книжки, цікавитися періодикою, музикою — це круто, — додає Павло.
Окрема полиця — з авторськими блокнотами. Серед ексклюзиву — нотатник із паперу, що виробили з каменю та гуми. Такий папір не боїться води і за запахом відрізняється від звичайного.
Чимало книжок, платівок і авторських листівок, що є в "Хармсі", в єдиному екземплярі в Києві.
— Тематика різна — починаючи від філософії, закінчуючи книжками, в яких просто наклейки — 380 штук, — додають співзасновники. — Ми намагаємося охопити якомога ширше коло, але при цьому з кожного жанру та напрямку прагнемо обирати найкраще. У мене, наприклад, музична освіта, тому в магазині багато книжок із музики та про музикантів. Не забуваємо і про класику. Є Гоголь англійською, п'єси Чехова.
До закладу заходять усміхнені люди, вітаються одне з одним, спілкуються з господарями. Хазяї поки що і за барменів, проте кажуть, що час набирати персонал.
— Мені як завжди — улюблений сендвіч, — говорить розпашіла від бігу дівчина, всідаючись біля стійки. Хтось сидить у віддаленому куточку, працює за ноутбуком, хтось читає книжку.
— Я прийшла сюди втретє, — розповідає музикант 22-річна Олександра Пилипчук. — Мені подобається ця камерна обстановка та затишок, відсутність метушні, що всюди панує, особливо в цей час війни. Зараз у мене період класики. Дуже люблю Достоєвського, Драйзера. А сидячи тут, вивчаю Хармса. Сподіваюся трохи більше читати тих сучасних книжок, які представлені тут.
Марія готує каву за японською методикою. З першого ковтка напій видається слабким, проте міцність смаку проявляється за хвилину.
— Кава у нас не тільки звичайна — еспресо, капучино, американо і латте. Є ще альтернативні методи заварювання, які практикуються лише у трьох місцях в Києві. Пуровер, сифон — це така незрозуміла з виду хімічна колба, френч-прес, аеро-прес. Цим методам приготування по 200–300 років. Єдиний новий метод — це аеро-прес, йому лише 10 років.
На книжковій полиці спить кіт Еліот. Біля каси — наповнена грішми банка з написом "На корм для Еліота". Павло каже, що він заробляє більше чайових, аніж господарі.
3 
1
Коментарі