49-річний Микола Поліщук із села Лукнове Коропського району на Чернігівщині врятував маленьку косулю.
— Косив трактором на полі сіно. Зупинився, пішов у холодок під яблуню. Чую, в кущах смородини щось пищить. Підійшов, придивляюся. У траві щось ворушиться. Думаю, заєць. Дістаю, а то косуленятко, — розповідає Микола Миколайович. — Манюньке таке, тільки вродилося. Лапки тонюсінькі, довгі. А одна передня звисає — переламана. Біля куща трава стоптана. Його мама хотіла дістати, та не змогла. Воно зо три дні там пролежало, було ледь живе.
За 1,5 км від села є ліс, який називають Крикукінка. Там живуть косулі, кабани, лосі.
Микола Поліщук зателефонував до райцентру.
— Вислали з Коропа машину. У ветеринарній службі рентгену немає, то завезли в райлікарню. Там прооперували. Перед тим зважили, щоб знати, скільки наркозу давати. Кроха зовсім — 1 кіло 190 грамів завісила.
Оперував районний хірург 52-річний Сергій Миронов.
— У косулі була зламана ліва плечова кістка, — каже. — Треба було оперувати, бо перелом не загоївся б. У тварин такі травми не зростаються. Наклали гіпс. Операція тривала 40 хвилин.
На час одужання косулю забрав до себе Микола Поліщук. Він працює в селі ветеринарним лікарем.
— Мої дочки 19-річна Іра та 21-річна Таня назвали його Роккі. Це хлопчик. А Сергій Анатолійович, хірург, каже, щоб назвали Грицьком. Бо він як хрещений батько має право назвати, — всміхається Поліщук. — Нехай буде подвійне ім"я — Роккі-Грицько. До нього собака наш підійшов. Той із ним почав гратися. Веселий, дружелюбний. За дочками бігає. Ми для нього в сусіда беремо козяче молоко. Як підросте, доведеться в міський зоопарк віддавати. У дикій природі вже не зможе пристосуватися.
— Родина Поліщуків у нас тепер популярна. Кожен до них у гості йде, щоби подивитися на тваринку, — каже сільський голова Володимир Гончаров.
1 
1
Коментарі