— Кінь починає шкутильгати, як пропаше зі мною по людських городах на калимах. Весною роботи багато. Щоб худобині було легше, надіваю ортопедичну лікувальну підкову. Вона полегшує біль у ногах. З нею не боюся, що кінь наступить на гостре, — розповідає Анатолій Бердник, 59 років, із села Томилівка Білоцерківського району Київської області.
Ортопедична підкова виготовлена зі сплаву пластику, сталі й алюмінію. Видається крихкою, але насправді міцна. Спершу господар розчищає копито щіткою. Кліщами витягує цвяхи й знімає стару підкову. Обрізає рогову підошву, доки та кришиться. Зупиняється, як добереться до молодого копита. Воно м'яке й еластичне. Підошву пиляє напилком і прибиває ортопедичну підкову по білій лінії копита.
— На підошві немає нервів, коню не боляче, — додає Бердник. — Треба впевнено вправлятися біля худоби. Якщо сіпатися — вдарить. При перевзуванні важливо, щоб не залишилося проміжку між підковою і копитом. Бо туди потраплятиме сміття чи каміння.












Коментарі