— У cтолиці не вміють доглядати за транспортом. Немає якісного сервісного обслуговування. Тому трамваї, автобуси і тролейбуси їздять із розбитими лампочками й вибитими шибками, часто ламаються, — каже 25-річна активіст Христина Морозова. Вона досліджує проблеми громадського транспорту.
— Для Києва звична практика, коли водії ремонтують трамваї за власний рахунок. Часто буває і так, що один робочий автобус розбирають, аби полагодити інші. Фахівці надовго в Київпастрансі не затримуються. Хоч і мають 5 тисяч гривень зарплати, але виплачують її невчасно.
Яка склалася ситуація із закупівлею техніки?
— Поширена практика — прописувати тендери під конкретного виробника. Нещодавно трамваї української компанії "Татра — Юг" закупили за завищеною у два з половиною рази ціною. Пару років тому вони були значно дешевші. Але відтоді в них нічого не змінилося, до курсу долара вони не прив'язані. Кажуть, на новий транспорт немає грошей. Але існує безліч міжнародних програм, за якими його для міста можна купити значно дешевше чи в розстрочку. Так робила Вінниця.
Крім того, Київ не має чіткого плану оновлення громадського транспорту. Ніхто не знає, скільки нам потрібно тролейбусів, трамваїв і автобусів, аби змінити застарілу техніку. Зазвичай її купують під вибори.
Як вийти з цієї ситуації?
— Найперше — треба вирахувати кількість потрібного для міста транспорту. Для цього слід упорядкувати маршрути за принципами зручності й ефективності. Багато з них не змінювалися з радянських часів і втратили актуальність. Також необхідно сформувати чіткий графік руху й навести лад із приватними перевізниками. Бо часто їздять за договорами, що не є дійсними. Дублюють маршрути громадського транспорту, через що місто не отримує прибуток.
Чому цього досі не зробили?
— Бо владу не цікавить продуманий розвиток громадського транспорту.
Коментарі
1