У Київському ботанічному саду ім. Гришка через сонячний і теплий грудень на три тижні раніше зацвіли азалії. 1,5-2-метрові дерева вкриті білими, рожевими, червоними та фіолетовими квітами.
У коридорі розставлені вішалки, на яких відвідувачі залишають одяг. Порожня лише одна, біля теплиці з азаліями.
— Це у нас найхолодніше приміщення, — говорить екскурсовод Анна Вергун. Вона у теплому светрі, джинсах і зимових чоботах. — Азалії цвітуть за температури 14-16 градусів. За нижчої або вищої скидатимуть бутони. Вони примхливі. Їм потрібен особливий ґрунт, із хвоєю. Підливати треба злегка підкисленою водою, щодня обприскувати. Через це їх важко тримати удома.
Частина дерев висаджені у відкритий ґрунт, але більшість ростуть у великих горщиках. Коли дерево відцвітає, на зміну йому приносять інше, яке щойно розквітло. Цвітіння триває із січня до березня.
Анна зриває із гілок квіти, які осипаються.
— Букети з азалій довго не стоять, але якщо кинути у широку тарілку із водою, триматимуться тиждень. Відвідувачі намагаються відламати хоч кілька гілочок і непомітно винести. Жінка в довгій дорогій шубі нарвала цілий букет і сховала під одягом. Але я помітила. Навіть витягуючи квіти з-під шуби, вона заперечувала, що рвала їх. Таких відвідувачів штрафуємо і наступного разу не пускаємо.
Люди тягнуться до квіток, хочуть уловити запах.
— Азалії не пахнуть. Єдиний сорт, який має слабенький аромат, називається Бузок. Але люди все одно нюхають кожен кущ. Шкоди в тому немає, аби не облизували квіти, бо отруяться. Мед і пилок із квітів азалії викликають нудоту і головний біль. Азалія — правнучка рододендрону. Кажуть, у його заростях колись заснули солдати армії Александра Македонського. До ранку всі вмерли.
Літня жінка із пофарбованим у блідо-фіолетовий колір волоссям застигла біля рожевих квітів.
— У мене короткозорість, а рожевий цвіт азалії лікує очі, — говорить учителька української мови Галина Сергіївна. — Торік учні подарували мені на 8 Березня вазон із азалією. Подруга сказала, що на квіти треба дивитися по 15 хвилин тричі на день. Я так і робила. У мене перестали боліти очі. Бачу, хто списує на задніх партах. Але вазон відцвів і всох. Тепер кілька разів на тиждень ходжу дивитися на азалії в оранжерею.
Коментарі