Молодший лейтенант 28-річний Ігор ДИКУН із Борщева на Тернопільщині був серед військових, які ліквідовували ворожий прорив у боях за Ірпінь на Київщині. Двома пострілами з протитанкового гранатомета РПГ-7 зупинив дві машини російських десантників.
— В Ірпені бої точилися за кожен будинок і кожну вулицю. Ми базувалися в підвалі, там пережили найважчі обстріли. Не знали точно, де перебувають росіяни. Тому частіше вели хаотичний вогонь, — розповідає Ігор Дикун. — 24 березня російські окупанти прорвали оборону. Вони давили з обох сусідніх вулиць. Увесь підрозділ, а це 60 осіб, міг потрапити в оточення. Насамперед треба було ліквідувати ворожу техніку. Під час бою мені вдалося підбити одну російську машину. Потім вистежив її і добив. Але інша машина прорвалася далі. Мусили її переслідувати, перестрибуючи паркани.
Тоді Ігор Дикун наштовхнувся на ворожого кулеметника.
— Він прийняв мене за свого — польський однострій однотонний з їхньою формою. Почав кричати: "Тут свои. Не стрелять!" Це відкрило мені шлях до ворожої техніки. Влучним пострілом вдалося знищити БМД і частину піхоти, що її прикривала.
У бою Ігор Дикун отримав контузію, поранення плеча й ноги. Перев'язку на місці зробив побратим. За два дні чоловік отямився в госпіталі. Там дізнався, що за оборону Ірпеня йому дали звання Героя України.
Ігор Дикун навчався в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Коли був студентом третього курсу, вступив до лав Збройних сил України. Щоб захищати країну, взяв академвідпустку.
1 
1
Коментарі