На параді 9 Травня в Полтаві із 40 ветеранів ідуть до Вічного вогню. У колоні багато школярів і студентів.
Колону з обох боків охороняють міліціонери. Четверо хлопців у чорних футболках із черепами їх дражнять.
— А ну пусти нас! — кричить повний хлопець із сережками в носі та вухах. — Вообщє мєнти оборзєлі. Чого це я з краю втикати буду?
Міліціонер поправляє картуз, вдягає окуляри, відвертається.
— Коля, іди навєрно займай місце біля палаток, де кашу насипатимуть, бо потом не втовпимся, — жінка років 40 штовхає у бік чоловіка. Той продирається до польової кухні.
Квіти до Вічного вогню кладуть понад 1 год. Грає гімн України, військові стріляють з автоматів у повітря.
— Я чуть не упісялася, коли перший раз бахнули, — літня жінка каже до подруги. — Таке вздумали і серце стане.
Люди скупчуються біля наметів польової кухні. Підбігає п'яний чоловік років 30:
— А ну розкажи, дід, як ти воював.
Ветеран зупиняється, мовчить. П'яного забирає міліція.
Коментарі