34-річному українському артисту Андрієві Данилку, який виступає в образі Вєрки Сердючки, минулої п"ятниці вручили нагрудний знак Почесного громадянина Полтави. Відтепер він має право на безплатний проїзд у комунальному транспорті міста. На це дали згоду 70% опитаних полтавців.
На церемонію вручення до Галереї мистецтв у Полтаві Данилко запізнюється на 30 хв. Одягнений у джинси та чорний светр. На правій руці намотані чотки.
Міський голова Андрій Матковський, 43 роки, після промови чіпляє артистові медаль. Вручає картину полтавського художника Михайла Шлафера із зображенням сумного Данилка і веселої провідниці Вєрки Сердючки. Потім дарує глобус, на якому маленьким прапорцем позначена Полтава. Андрій усе передає Інні Білоконь, яка грає сценічну маму Сердючки. Вона в плетеній чорній шапці, чорній сукні до колін і високих лакованих чоботах на підборах.
— Андрію, ви маєте право з цим знаком зайти в тролейбус і проїхатися, — жартує Матковський. — За вашим бажанням — замінити будь-якого кондуктора й забрати виручку.
— Я не знав, що настане час, коли мені вручать медаль. І що я зможу вигнати кондуктора, — відповідає Данилко російською. — Я в дитинстві їм заздрив. Ми їхали в жахливих позах, а кондуктор завжди сиділа, як на троні.
Андрій дізнався, що отримає відзнаку в столиці Фінляндії Гельсінкі після виступу на "Євробаченні". Від мера Полтави надійшов факс. Артист нічого не зрозумів і не відреагував.
— Він мені сказав: "Я що, пенсіонер?" — вигукує заступниця міського голови Лариса Семеняга, 50 років.
— Я вважав, що це повинно бути наприкінці життя, — відказує Данилко. — Дуже прикольно, дякую. Але почуваюся дуже незатишно з цього всього. Я пам"ятаю, як мені вручали атестат у школі з двійкою з хімії. Написали "прослухав", щоб не ставити двійку. Я думаю: от брехня, я її навіть не слухав, — сміється. — Потім мені просто з жалості поставили нещасну трійку.
Про виступ на "Євробаченні" каже, що Сербії дали перше місце, бо країну влітку мав відвідати президент США Джордж Буш:
— Там чимось здивувати дуже важко. Увесь 2007 рік "Євробачення" пройшов під знаком Вєрки Сердючки. Це був тріумф. Головне, що тоді прозвучало: "Україна — це круто! Україна — це кльово!"
Уже ставши Почесним громадянином Полтави, Данилко поїхав до матері Світлани Волкової в село Клименки під Полтавою.
— Чисто з необхідності, бо позавчора вона була в мене вдома. Забула сумку й чоботи. Це так збиралися о шостій ранку на поїзд, — пояснює Андрій.
До Данилка підходять по автографи. Він починає писати побажання, піднімає голову й запитує, як пишеться слово "всього".
— Всьо-ого, — перепитує. — Без "й"?
Коментарі