Олександр, 32 роки, сапер зі Львова:
— У мене загострилася виразка шлунку. Був два дні у лазареті, але мене звідти попросили. Мовляв, солдати без рук-ніг, а тут ти з язвою. Ліків теж не дали. Найбільше мені не вистачає дієтичного харчування. Їмо нашвидкуруч зварені каші з жирними тушонками, рибними консервами. На хліб кладемо ковбасу, запиваємо чаєм. Від цієї їжі в мене відчуття, наче весь шлунок в осколочних мінах. Немає шкарпеток. Попросив у місцевих продати пару штук — дали два десятки.
Віталій, 24 роки, контрактник зі Львова:
— Бракує якісного взуття. Берці, в яких приїхав два місяці тому, починають розлазитися. Вони дерматинові, мають важкі підошви. Треба якихось кросівок або якісних шкіряних берців. Ще бракує шкарпеток та білизни. Форма також одна на всі випадки. Але розумію, що її нам ніхто і не замінить. Повноцінного харчування також не вистачає. Щодня дають банку сардини, перлову кашу з тушонкою і півбуханки хліба. Коли на картку кидають гроші, наступає рай. Можна піти в магазин та купити продуктів, яких хочеш. Беру сир, масло, інколи ковбасу.
Марко Шарий, 26 років, Київ:
— Батальйону "Айдар" трохи не вистачає білизни, шкарпеток і футболок. Із взуттям та формою ситуація краща. Не відмовилися б від приладів нічного бачення, тепловізорів. Напевно, є сенс формувати резервний фонд, щоб потроху скуповувати теплі речі на осінь.
Дмитро Різниченко, 31 рік, доброволець батальйону "Донбас":
— У нас керівництво крутиться, тому ситуація краща, ніж в інших батальйонах. Не вистачає касок, бо міліцейські блокпости кілька разів відбирали вантажі у волонтерів. Зараз усі маємо особисту зброю.
Олег Снігур, 28 років, солдат 11-го батальйону територіальної оборони:
— Гострого дефіциту в чомусь немає. Комусь бракує каски, у когось погане взуття, але волонтери вирішують ці проблеми. Потрібні великі намети. Їжі достатньо, хлопці почали ділитися з людьми в навколишніх селах.
2 
1
Коментарі