48-річний киянин Павло Прийдан через Інтернет продає 60-сантиметровий гіпсовий бюст. Хоче за нього 30 тис. грн.
— Бюст дістався у спадок від моєї родички Людмили Кулябко-Корецької. Кілька років він стояв у моїй майстерні. Як почалася криза, вирішив продати. Як хтось схоче купити, за 25 тисяч віддам.
Бюст Леніна з алюмінію киянин Анатолій Лобас, 33 роки, пропонує за 500 грн. Його виготовили 1977-го. Каже, знизу на скульптурі вигравіювані три літери УПС. Що це — не знає.
— Бюст лежит у нас в подвале уже очень давно. Даже не знаю, откуда он взялся. Если хотите купить, давайте быстрее встретимся, а то не успеете. У меня телефон от звонков разрывается.
Директор київського антикварного магазину "Епоха" 41-річний Федір Зерницький каже, що не торгує погруддями вождів.
— Скульптори робили їх в одній манері — руку опустив, руку підняв. У 1960-х на заводах випускали масовими серіями. Більшість із них доїдає корозія: гіпс висипається, а залізо іржавіє.
Мистецтвознавець Олексій Радченко заперечує:
— Були різні пам"ятники: творчі, тиражні та бетонні, які стояли біля всіх районних рад. Пам"ятник у Києві на Бессарабці, який понівечили націоналісти, має велику художню цінність. Його скульптор Меркулов зробив 1932-го для Німеччини. В останній момент німці відмовилися ставити скульптуру. Звичайно, ж неправильно, що пам"ятник Леніну зараз стоїть у центрі, його було б доцільно перенести десь на околицю. А найкраще — створити музей тоталітаризму.
3 
1
Коментарі