"Амстердам без дощу – це вже щастя". Таку першу фразу почули ми від екскурсовода, коли приїхали до столиці Голландії. Тут, мовляв, дощить практично увесь час. Тому більшість екскурсій відбувається під парасольками. Нашій групі пощастило.
Нідерланди відомі завдяки тюльпанам. Колись вони були дуже рідкісними, тому за кілька цибулинок можна було придбати цілий будинок. Сьогодні -- значно дешевші. Та й різноманіття квітів набагато більше. На місцевому ринку за 5 євро можна купити 5 цибулин. А сортів і різновидів стільки, що неможливо описати. Тут просто рай для квітникарок.
Тим, хто боїться холоду, до столиці Голландії краще не їхати. Місто помережане каналами. Треба бути готовими до постійної сирості у повітрі.
В Амстердамі дуже легко заблукати. Про це нас теж одразу попереджав гід. Справді, будинки дуже схожі між собою. Здебільшого сірі та коричневі. Як нам пояснювали, забудовували місто купці. Тому тут немає розкішних палаців та оригінальної архітектури.
Будівлі вузькі і високі. У середньовіччі на широкі доми був великий податок, тому так будували з метою економії коштів. Замість номерів і назв вулиць на домах колись висіли герби власників. Ці перші таблички можна знайти і сьогодні.
А ще є похилі будинки із балками під дахом. Вони не мають нічого спільного із Пізанською вежею. Пояснюється такий феномен дуже просто – колись не було ліфтів. Тому речі мешканців дому на верхні поверхи доправляли з допомогою мотузки, прив'язаної до балки. Цей старий спосіб транспортування вантажу, як не дивно, досі використовують – привязують речі до мотузки і заносять їх через вікно.
Ну і звісно ж, велосипеди. Як можна уявити собі європейське місто без цього виду транспорту? Тут вони скрізь. Є навіть оздоблені бантиками, іграшками і квітами. Особливо потішили громадські ровери. Вони синьо-жовті. Одразу нагадують про наш прапор. Але насправді ці кольори ніяк не пов'язані із українською символікою – так їх легше відрізнити від інших роверів на стоянці. Ці велосипеди орендують немісцеві, щоб їздити по місту.
Поки автомобілі стоять у "корках", люди на роверах просто-таки гасають вулицями. До речі, велосипедисти тут наділені особливими правами. Усім туристам обов'язково наголошують: "велосипедист має право не зупинятися, якщо на дорозі перед ним буде турист. Тож якщо на вас наїхали – самі винні". Та навіть попри шалений рух, жодного випадку наїзду велосипеда на людину не бачила. Чи то туристи вчасно тікають, чи велосипедисти такі уважні на дорозі.
Коментарі