Киянка 30-річна Оксана Черняхівська була на весіллі подруги-українки у місті Касабланка на заході африканської країни Марокко.
— Вона виходила заміж за марокканця. Весілля у тій країні триває сім днів. Я була лише перші два. Увесь тиждень обряди присвячені нареченій. Вона — головна дійова особа на святі. Марокканці витрачають на весілля багато грошей.
Першого дня перед тим, як одягти весільне вбрання, молода прийняла ванну з води і молока. Потім на її долонях вивели візерунки хною. За традицією, раніше розписували ноги та руки до ліктя.
— Молоду зранку одягнули в драпіровану довгу сукню світло-бежевого кольору. Тканина закривала руки, плечі та шию. Плаття й голову прикрасили трояндами й орхідеями. На матерію клеїли мушлі. Вони у Марокко символізують красу та незайманість.
Фарбували і зачісували наречену мати й сестра — самій не можна.
— Зачіску робили 1,5 години, хоча потім її зовсім не було видно — молода вдягнула білу вуаль, що покривала всю голову. Зверху високо намотали кілька шарів тканини. Вуаль не знімала цілий день. Піднімала її лише тоді, коли вітали гості.
За день наречена переодягалася тричі — після розпису, після візиту до батьків і під час застілля.
— За традиціями, дружиною стаєш не тоді, коли вас розпишуть. Батьки жениха вважають дівчину своєю невісткою, коли вона тричі обійде навколо їхнього будинку й зайде всередину. Так зробила і моя подруга.
Святковий стіл накрили у другій половині дня. Головна страва на весіллі — пастила. Це великий пиріг із багатьох шарів голуб'ятини. Подавали густий хлібний суп зі спеціями, запечену ягнятину.
— Найбільше сподобався салат зі смаженого солодкого перцю і риба, запечена у глиняному горщику. Весілля було дуже гучне. Запрошені музиканти постійно грали на барабанах, інколи не було чути привітань. Наступного дня застілля почалося майже із самого ранку — всі гості зібралися за столом опівдні. Розповідали, що вдома перед цим добре поснідали, але все одно продовжували їсти.
У несвяткові дні в Марокко спокійно — весело гуляти там не люблять. Майже ніхто не вживає алкоголю, мало хто курить.
— Марокканці доброзичливі, завжди підкажуть дорогу, якщо турист загубився. Але треба говорити французькою. Англійську там знають мало.
Готелі дорогі. Переночувати можна за $80-150 на добу. Зазвичай приїжджі— це німці, американці й англійці.
— Країною найкраще їздити машиною, бо транспортна система не дуже добре розвинена. Стару іномарку можна орендувати за 500 доларів на 12 днів.
3 
1
Коментарі