На початку липня вирушаю до Підкарпаття на Сході Польщі. Виїжджаємо зі Львова о сьомій ранку. Близько десятої — на українській митниці. Нас семеро — п'ятеро журналістів з України, провідник з Польської туристичної організації та водій. Швидко проходимо зеленою лінією.
Під час Євро-2012 обидві митниці працювали спільно і пропускали подорожніх за 10 хв. перевірки. Цього вже немає, кілометрові черги відновилися.
Об 11.00 під'їжджаємо до Перемишля, найближчого до України польського міста.
У Польщі населені пункти — один за одним. Не встигаєш виїхати з одного села, як заїжджаєш до іншого. Містечка доглянуті — відремонтовані чепурні будинки, автомобілі, трактори на подвір'ях, заїзди, готелі і багато реклами.
Перша зустріч — з міським головою Перемишля Робертом Хомою. Поляки називають мерів великих міст "президентами". Коли сказали, що зустрічатимемося з президентом, зніяковів.
Приміщення ради і міської управи дуже просте. Це невелика ратуша. З охорони — вахта за столом. Підіймаємося на другий поверх. Хома коротко розповідає про місто. Пригощає тістечками та мінералкою.
Біля виходу з міської ради нас зустрічає персонаж твору Ярослава Гашека солдат Швейк. Актор пропонує сфотографуватися. Курить довгу люльку, радить жінкам за неї потриматися і масно жартує. У Перемишлі також є бронзовий пам'ятник Швейку.
На обід пригощають угорськими стравами — ґуляшем, м'ясом з картоплею та приправами. Вино поляки п'ють угорське, яке цінують із часів Середньовіччя.
По обіді йдемо міняти гроші. Обмінники розташували півколом на Привокзальній площі. Біжу по цигарки та пресу. Цигарки у Польщі дорогі — 25 грн пачка середньої якості. Натомість пиво і преса дешеві.
Їдучи з міста, зауважили відсутність засклених балконів. Виявляється, є закон, що не дозволяє змінювати зовнішній вигляд будинків.
Їдемо до містечка Красічин із замком доби Відродження. Його збудували наприкінці XVI ст. Потім потрапив до складу Радянського Союзу. "Визволителі" пограбували замок та знищили внутрішню оздобу. Лише на початку 1990-х поляки відновили фасад та окремі приміщення. Всередині замку є одна з найпопулярніших у Польщі каплиць, де одружуються. Молодята приїжджають на Підкарпаття подивитися пам'ятки, побратися і відразу влаштувати гучне весілля в давньому замку. Гід каже, після шлюбу в каплиці пари не розлучаться.
Замок розташований посередині величезного парку. Наш готель також там. Одномісні номери — близько 280 грн за ніч. У парку ловимо світлячків. Їх безліч.
Наступними днями відвідуємо Ярослав, Переворськ та Сянік. До операції "Вісла" 1947 року великий відсоток жителів Підкарпаття становили українці — галичани, бойки та лемки. Потім їх виселили, але архітектура залишилася.
Коли повертаємося, ані поляки, ані українці зеленим коридором нас не пускають.
2 
1
Коментарі