На початку вересня з хлопцем запланували відпочити на березі моря. Звернулися в одну зі столичних турагенцій. Сподівалися, після завершення курортного сезону ціни на подорожі впадуть. Натомість путівку в Єгипет і Туреччину продавали за $700, на грецькі та італійські курорти від 500 євро.
— Хочете полетіти на Канари? — пропонує менеджер фірми. — Маю ще два місця за 3500 гривень на тиждень.
Її пропозицію спершу сприйняли за жарт. У вартість туру входило проживання у 4-зірковому готелі на одному з семи Канарських островів — Тенеріфе. А ще — сніданки, авіапереліт і пересування островом. Вилітати треба було наступного дня. Маючи відкриту річну шенгенську візу, погодилися не роздумуючи.
Авіапереліт тривав 7 год. Трохи набрякли ноги і боліла спина. В аеропорту Тенеріфе зустрічає чешка Тамара. Їдемо 10 хв. до курортної зони Пляж лас амерікас на півдні острова. Заселяємося у 3-кімнатний 2-поверховий номер готелю "Оліва".
Острів омивається водами Атлантичного океану. Після обіду на пляжі майже порожньо. Кілька пенсіонерів ходять, узявшись за руки.
— Курортний сезон уже завершився, — пояснює екскурсовод із Санкт-Петербурга Ольга Куріцина, 34 роки. — Тепер відпочивають лише американські пенсіонери.
На Тенеріфе всі пляжі державні, а тому безкоштовні. Поняття "пляж готелю" тут просто не існує. За парасолю і лежак просять від 10 євро. Пісок на пляжі дрібний і чорний.
— Це єдиний острів із вулканічним піском, — пояснює Ольга. — Він корисний для шкіри, бо збагачений киснем. Туристи підстилок не беруть. Качаються і лежать на піску. Є кілька пляжів із білим і жовтим. Їх насипали штучно. Пісок баржею доставляли з Марокко і Західної Сахари, які за 100 кілометрів від острова.
На сніданок дають звичайний європейський набір: смажені та варені яйця, бекон, сир, ковбаси, овочі, віденські булочки, каву, чай. На обід скуповуємося в місцевому супермаркеті. Більшість продуктів — іспанські та французькі. Палка ковбаси на 200 г коштує євро, 300 г сиру — 2 євро, кілограм свіжих королівських і тигрових креветок — 6. Овочі та фрукти в півтора раза дешевші, ніж в Україні. Вечеряємо в кафе піцою за 3 євро. Бокал пива — 0,99 євроцентів. У ресторані прийнято лишати чайові — 5–10% від вартості замовлення. Ті ж розцінки в таксистів і покоївок.
На острові літо триває весь рік. Клімат м'який. Буває, на початку вулиці падає дощ, а в кінці — сонце припікає до +40°С. На вершині вулкана Тейде лежить сніг. У червні він тане, випадає у листопаді. Гору називають Білою. Біля її підніжжя працюють ресторани. Офіціанти хапають перехожих за руки, запрошують скуштувати м'ясо і рибу, приготовані на вулканічному жарі. Улюбленою стравою місцевих жителів є запечений кролик.
— Канари — острови вічної весни, — каже англійською місцева жителька Саманта, 24 роки. Вона працює в готелі, зустрічає приїжджих. — Курортний сезон у нас триває до грудня. Я купаюся в океані на Новий рік. Температура води тоді +12.
У день виїзду просять звільнити номер до 10.00. Кілька російських туристів пропонують гроші дівчині на ресепшені, аби ще побути в готелі. Та відмовляє. Посилається на європейські правила. Речі пропонує залишити у спеціальній кімнаті. Наш літак о 17.00. За 3 год. до вильоту записуємося до тимчасової кімнати в готелі. У ній можна відпочити, пообідати, прийняти душ.
Коментарі