Днями один із лідерів бойовиків Олександр Бородай сказав, що загострення ситуації на Донбасі може перерости у велику війну за участю Росії. Це лише заява задля того, щоб нагадати про своє існування, а то вже почали про нього забувати. Якою ж темою ще можна до себе привернути увагу? Треба говорити про щось серйозне та солідне. Навряд чи він доносить думку росіян, бо останнім часом взагалі випав із усіх розкладів. Не думаю, що має серйозний доступ до потужних джерел інформації. Є багато людей, через яких йде російський злив. Якби хотіли відпрацювати такі попередні кроки по перевірці реакції та дій, є такий діяч, як Дмитро Рогозін. Або хтось такого ж масштабу.
Звичайно, взагалі очікувати можна будь-чого. Як казав мій прапорщик в армії: "Не с умным шутишь". У нас поряд знаходиться Росія, яка здатна абсолютно на все. Але якщо буде велика війна, то не в напрямку України. Бо загнати себе ще в більш глухий кут і нікому не показати серйозної "кузькіної матері" - це не ті масштаби та якось не по-путінськи. Якщо вони вже й попруться, то проти невеликої країни НАТО, щоб поставити всіх перед викликом: "Вот как мы можем. И что вы на это сделаете?!". Бо якщо обирати Україну, то вони можуть перетворитися на Північну Корею. Тоді великих торгів не вийде. А от, зробивши гібридну війну із Естонією чи Латвією - інша справа. Тут починається велика гра. Тому що російська еліта впевнена: за прибалтійські країни та навіть за Польщу НАТО третю світову війну починати не буде. Тому боятися тут треба не стільки Україні, скільки іншим сусідам Росії, які є членами НАТО. Бо це вже путінські масштаби.
Ще ми почули заяву міністра оборони України Степана Полторака, який закликав українську армію бути готовою на всіх напрямках. Є ще одна структура, яка говорить про можливість війни. Це керівництво НАТО. Тут свої нюанси. У випадку нашого міністра цілком логічне питання - певний мобілізаційний захід. Бо президент не вводить воєнний стан. Ми всі живемо у передчутті атак та згортання прав і свобод. Але Порошенку порадили не підписувати Указ, бо це може погано закінчитися - вся відповідальність в країні ляже лише на нього. Тому Порошенко не ризикнув. Із його оточення просто просять бути готовими на прифронтових зонах. Навіть якщо ймовірність вторгнення мінімальна, військові мають прораховувати все на сто відсотків. Інакше їм треба йти у відставку. Тому Полторак суспільству та західним партнерам, які в черговий раз розхолодилися, посилає правильні повідомлення. І керівництво НАТО робить те саме. Якщо розказувати, що все покращується та не треба нічого боятися - результату не буде. Мовляв, ймовірність низька, але коли всі дозволять собі розслабитися, вона різко може зрости.
5 
1
Коментарі