У неділю сімферопольська "Таврія" перемогла донецький "Металург" у фіналі Кубка України — 3:2. Для виявлення переможця командам знадобився додатковий час. На 96-й хвилині зустрічі переможний гол провів Лакі Ідахор. До того кримчани залишилися в меншості — два попередження отримав захисник Олександр Джурічич. А на останній хвилині — Слободан Маркович. Тож кримчани догравали поєдинок удев"ятьох.
Матч пройшов у Харкові на стадіоні "Металіст". Перемога гарантувала "Таврії" участь у Лізі Європи.
— Приїхав з Євпаторії. "Таврія" поїде з Харкова з кубком. Думаю, переможемо з рахунком 3:1, — каже перед матчем Юрій, 42 роки.
Харків"янин Олександр, 34 роки, прийшов на стадіон із сином. Обоє мають шарфи "Металіста".
— Сьогодні підтримую "Металург". Мені імпонує їхня гра. Мають виграти з рахунком 2:0.
Матч не викликає великого ажіотажу. За годину до стартового свистка біля кас стадіону черги за квитками на матч збірної України проти Литви (відбудеться 25 травня. — "ГПУ"). Вони коштують 20–250 грн. Перепустки на фінал вартують 10–150 грн. Спекулянти продають їх за номінальною вартістю.
— Розкупили квитки за 10 і 100 гривень. У всі інші сектори їх можна придбати, — кажуть у касі.
40-тисячний стадіон заповнений наполовину. Уболівальники "Таврії" і "Металурга" зайняли по чотири сектори. Два — прихильники "Металіста".
— У Харкові люди вболівають за "Металіст". Повний стадіон буде на матч збірної України проти Литви, — каже Олександр Ярославський, 50 років.
Президент Федерації футболу України Григорій Суркіс сидить поруч із Рінатом Ахметовим.
— Обговорювали футбол. Усе нормально. Робочих питань ми не торкалися, — каже президент "Шахтаря". — Я вже побачив, що нам буде важко виграти Суперкубок 4 липня. Ми б із задоволенням зіграли цей матч у Харкові.
На 40-й хвилині пенальті у ворота "Металурга" реалізовує Олександр Ковпак. Капітан "Таврії" робить сальто через себе. Маркович і Монахов закликають своїх уболівальників активніше підтримувати команду.
На початку другого тайму Мхітарян скорочує відрив у рахунку. Генріх забирає м"яч із сітки воріт Старцева і залишає його тільки в центрі поля.
Після фінального свистка футболісти "Таврії" прямують до своїх уболівальників. Одягають золоті футболки з написом "Володар Кубка України-2010".
Першими медалі отримують гравці "Металурга". Одразу знімають їх із шиї і несуть у руках.
— У чому "Таврія" була сильніша? Та ні в чому. Коли сімферопольці забили перший гол, то почали падати і симулювати. Якщо хочеш грати у футбол, то грай до кінця і стій на ногах, — каже півзахисник "Металурга" Генріх Мхітарян, — Про суддівство говорити не хочу.
Сімферопольці довго не виходять із роздягальні. Мають утомлений вигляд, просять їх довго не затримувати. Кубок вагою 20 кг виносить Ковпак.
— Шампанського було багато. Ми не стільки випили, скільки вилили на президента клубу і всіх, хто заходив у роздягальню, — розповідає Олександр.
Антон Монахов уточнює — шампанського було кілька ящиків. Хвалиться, що був першим на розливі. Гравці ще не знають суми призових.
16
СТІЛЬКИ років у вирішальному матчі національного кубка брав участь один із грандів — "Динамо" або "Шахтар". 1994-го "Таврія" грала у фіналі й поступилася "Чорноморцеві" в серії пенальті.
— Матч у Харкові вийшов динамічним і синусоїдальним, — каже "ГПУ" заслужений тренер України Сергій Морозов, 60 років. — Донеччани не зуміли увійти у гру, але назагал показали, що їх атакувальний потенціал достатній, щоб розривати оборону кримчан, яка звично складається з трьох захисників. "Металург" програв не на полі, а в психології. "Таврія" залишилася в меншості й показала вміння тримати удар. А донеччанам цього не вдалося.
Коментарі