Шляхом Лобановського

1988-го, 9-річним, я дивився свій перший чемпіонат Європи з футболу. Стартовий матч 12 червня команда Валерія Лобановського проводила проти Нідерландів. За них грав мій улюбленець Рууд Гулліт — найкращий футболіст Європи-1987, лідер італійського "Мілана".

За два роки до Євро наші провели яскравий Кубок світу-1986. На ньому не поступилися чемпіонам Європи французам із Мішелем Платіні й прикро "вилетіли" від Бельгії в 1/8 фіналу.

Та голландці у стартовому поєдинку Євро-1988 практично змели радянську ­команду з поля. Не забили дивом. У воротах СРСР феєрив Рінат Дасаєв, який відбивав "бомби" від захисника Роналда Кумана. Команда Лобановського сиділа в захисті практично весь поєдинок. Проте на початку другого тайму зуміла провести контратаку, яку ефектно закінчив Василь Рац.

Радянці перемогли — 1:0. По ходу турніру та команда тільки набирала форму. І коли у фіналі знову зіткнулася з Нідерландами, то діяла вже з позиції сили. Тільки блискучий раніше Дасаєв цього разу виявився неготовий до підступних ударів Гулліта та Ван Бастена, а Литовченко з Бєлановим свої моменти не реалізували. Останній змазав навіть пенальті. Попри поразку, те Євро Лобановський залишав героєм.

То була остання велика збірна знаменитого тренера. Історія повернула так, що через 33 роки, 13 червня, на Євро стартує Андрій Шевченко — найкращий учень Лобановського. Перший суперник — Нідерланди.

У їхньому складі вже немає Гулліта. Але для перемоги нам все одно знадобиться новий Рац.

×