Після прочитання доброї сотні відгуків і коментарів щодо бійки між Андрієм Ярмоленком і Тарасом Степаненком зрозумів одне — автори всього написаного ніколи не грали у футбол на хоч трохи серйозному рівні. Ті, хто грав, ніколи не переймалися б майбутніми стосунками цих футболістів у національній команді. Тому що серед футболістів найвищого рівня друзів немає. Є партнери, які своїм талантом і працею здобули право виходити на поле.
Звісно, жоден із футболістів не скаже на публіку, що погано ставиться до когось зі своїх тренерів і партнерів. Не кажучи вже про суперників. Не заведено так говорити. І це нормально. Але на практиці всі футболісти є один одному жорстокими конкурентами. Причому партнери по команді є конкурентами більшими. Вони можуть відібрати місце на полі. Відповідно — позбавити можливості грати у футбол за цю команду.
Саме тому в насправді сильних командах гравці не шкодують один одного на тренуваннях, періодично завдаючи у двосторонніх іграх травм своїм партнерам. Поза полем вони можуть бути приятелями. На полі ж друзів немає. Хто на протилежному боці — суперник, якого треба здолати. І зробити це не лише завдяки майстерності, а й за допомогою емоцій, настрою на боротьбу.
Мене особисто бійка між футболістами "Шахтаря" та "Динамо" нічим особливим не вразила. Навпаки — це дуже добре, коли хлопці переживають за результат настільки сильно, що готові кинутися на суперника, коли той зробив щось не так. Ті, хто вибіг на поле — насправді вболівають за свою команду, а ті, хто відійшов убік — байдужі. Ви звернули увагу на те, що у штовханині не взяв участь жоден із бразильців? Билися лише наші. І молодці, що билися.
Згадайте себе в молоді роки. Чи не хотілося вам інколи вдарити свого приятеля, коли він вас, на вашу думку, образив? Звісно, що хотілося, хіба що до бійки доходило не завжди. А потім емоції влягалися і все залишалося, як було до того.
На Євро-2016 і Степаненко, і Ярмоленко, і Кучер, і Рибалка будуть в одній команді. Коли треба, захищатимуть один одного так само, як захищали своїх партнерів по клубу. Такий закон футболу. Напевно, про нього не знають ті, хто не грав у футбол по-справжньому, не набивав синців собі та суперникам у матчах і на тренуваннях.
Дуже хочеться сподіватися, що на футбольних полях Франції нерви не витримуватимуть не у нас, а в наших суперників. А ми разом дамо їм гідну відповідь.
4 
1
Коментарі