У всіх відомих людей рано чи пізно настає момент, коли вони випадають із контексту щоденного життя. Після цього потрапити в новини можуть, коли з ними щось станеться. Не є винятком і легендарний футболіст Йохан Кройф. Останні два десятиліття він жив у Барселоні. Іноді публікував у місцевій пресі роздуми про футбол. Минулого тижня стало відомо, що в 68-річного летючого голландця виявили рак легень.
Ми запам'ятали Кройфа за єдиним матчем — півфіналом Кубка світу 1974 року. Насправді це був не зовсім півфінал: тоді вісім найсильніших грали у двох групах. Саме переможець пари Бразилія — Нідерланди виходив до фіналу.
Усі очікували на перемогу бразильців, чинних на той час чемпіонів світу. Попередні подвиги їхніх опонентів, які, зокрема, розгромили Аргентину, до зустрічі із бразильцями вважали чимось не надто серйозним. Цю гру показувало радянське телебачення. Охочі могли побачити, як голландці не просто виграли 2:0. Худі довговолосі європейці неймовірно легко ганяли полем бразильців. Головним у цьому процесі був Йохан Круїфф — так тоді його називали телекоментатори Радянського Союзу. Усі були вражені грою легкого, мов пір'їнка, півзахисника, який невимушено, одним дотиком до м'яча, спрямовував гру в задуманому напрямку.
За кілька днів до фіналу команду Нідерландів оголосили ледь не інопланетянами, а Йохана Кройфа — новим Пеле. А потім був фінал. Там дисципліновані західні німці — були тоді ще й східні — обіграли голландських "інопланетян". У чому, пам'ятаю як тепер, особисто я заздалегідь не сумнівався.
Так уже влаштовані люди: вони не можуть когось не обожнювати. І хоча чемпіонами світу стали тоді німці, народ складав легенди про команду "летючих голландців" та їхнього лідера — Йохана Кройфа. Тоді це було нескладно — матчів "Барселони", за яку грав Кройф, ми бачити не могли. Тож залишалося згадувати той неймовірний поєдинок Бразилія — Нідерланди.
Гадаю, що сам Кройф прекрасно розумів причини своєї популярності, тому завбачливо не поїхав зі збірною Нідерландів на наступний Кубок світу. Так само заздалегідь припинив свою тренерську кар'єру, хоча цілком міг би ще заробити після "Барселони" кілька мільйонів. У якийсь момент — напевно тоді, коли вперше схопило серце — легендарний футболіст зрозумів, що таке просте людське щастя. І насолоджувався ним майже 20 років, закинувши подалі футбол із його нервами й переживаннями. Аж доки не потрапив у випуски новин.
Маємо розуміти, що окремо існує легенда про великого Кройфа. А окремо — реальний Йохан Кройф, якому колись давно сильно захотілося жити. І тепер хочеться.
3 
1
Коментарі