26 грудня виконком Федерації футболу України повинен призначити головного тренера вітчизняної національної команди. Кандидатів на посаду двоє: українець Михайло Фоменко та швед Свен-Йоран Ерікссон. Обом по 64 роки.
Порівнюємо характеристики Фоменка та Ерікссона.
Досвід — 0:1
Очевидний плюс шведа. Ерікссон працював із командами з різних країн, має досвід роботи і в клубі, і в збірній. А головне, тренерська кар'єра скандинава хоча і не була успішною останні 10 років, але не переривалася. А Фоменко востаннє працював на серйозному рівні чотири роки тому.
Тактика — 1:1
Віддамо перевагу Фоменкові. Його команди не грали вишукано, зате Михайлу Івановичу вдалося витискувати максимум зі своїх гравців. Кожний знав свій маневр, а київське "Динамо", з яким працював Фоменко весь 1993 рік, уміло використовувало стандартні ситуації.
Ерікссон не відходив від схеми 1-4-4-2. Тому сповна використати кадровий потенціал очолюваних команд не міг.
Уміння будувати стосунки з гравцями — 1:2
Фоменко міг у роздягальні влаштувати бійку з футболістом. Зокрема, таке було з голкіпером київського "Динамо" Ігорем Кутеповим. Ерікссон — спокійний і флегматичний. Конфліктів у нього з підопічними не було.
Мотивація — 2:2
Фактор на користь Фоменка. Ерікссон їде заробити. Його не турбує важка турнірна ситуація збірної України, хоча вона може остаточно знищити репутацію шведа.
Для Фоменка збірна — шанс довести свою кваліфікацію. Він знає реалії та можливості українських гравців, здебільшого захованих у межах вітчизняної прем'єр-ліги.
Зв'язки — 3:2
Вирішальний пункт, який повинен зіграти на користь Фоменка. Він має підтримку президента ФФУ Анатолія Конькова. Ерікссон потрібен тільки для видимості демократичних виборів.
Коментарі