Ексклюзиви
Середа, 18 червня 2008 16:16

Іспанці та голландці показали шлях до футболу майбутнього

Востаннє таке було 1982 року. Феноменальна збірна Бразилії зачарувала всіх під час групового турніру, несподівано поступившись потім у чвертьфінальній групі (була тоді така) посередній збірній Італії. До цього часу кожен світовий фінал (чемпіонати Європи з 16 командами проводяться з 1996 року) ставав раз на чотири роки футбольним одкровенням, визначаючи напрямок розвитку головної гри людства на найближчі роки.

Саме 1982-го з ініціативи італійців у футболі почалося "велике переселення народів", внаслідок чого всі найкращі футболісти світу зосередилися у кількох десятках багатих західноєвропейських клубів. Останні світові та європейські фінали вже нічого не визначали, виглядаючи як напіваматорські турніри, на яких зірки-мільйонери відпочивали від клубного сезону в складі своїх національних команд. Після вбогого в усіх відношеннях матчу за звання чемпіонів світу 2006 року між Францією та Італією, найбільш яскравим епізодом якого виявилося бодання французом Зіданом італійця Матерацці, здалося, що футбол національних збірних вичерпав себе, ставши слабеньким придатком до незрівнянної Ліги чемпіонів.

Тим більш приємним і несподіваним виявився поточний європейський чемпіонат. На ньому ми побачили дві команди, які грають у небачений досі футбол. Збірні Іспанії та Нідерландів саме грають у футбол, отримуючи насолоду від цього самі й даруючи насолоду всім уболівальникам. У діях цих команд практично немає футбольного "професіоналізму" в сучасному значенні цього слова. Іспанці та голландці щиро прагнуть забити суперникам побільше м"ячів, не оглядаючись на поточний рахунок і турнірну ситуацію. Причому вони не тільки хочуть, а й можуть це робити. Востаннє так грали бразильці вже згаданого 1982 року.

На Євро-2008 немає шаленої боротьби за результат

Якщо говорити схематично, то у футболі досі було дві революції. Першу здійснили італійці на початку 1960-х, навчивши увесь світ грати "від захисту" і ледь не поховавши заради результату футбол як видовище. Другу революцію здійснили на початку 1970-х голландці, котрі стали грати на шалених швидкостях, долаючи таким чином щільний захист. Однак поєднати швидкість пересування по полю із високою майстерністю досі не вдавалося нікому. Команди були або швидкими й примітивними, або артистичними й повільними. У найкращих клубах Європи намагалися поєднати швидкість і техніку, але необхідність досягати результату змушує навіть суперклуби рівня "Реала" та "Манчестер Юнайтед" дбати про захист, випускаючи на поле кількох відвертих руйнівників.

На Євро-2008 немає такої шаленої боротьби за результат, як у провідних чемпіонатах та Лізі чемпіонів. Немає у тому сенсі, що жодна команда не ставила результат понад усе, йдучи до нього усіма можливими способами. У груповому турнірі команди давали одна одній грати у футбол. І виявилося, що попри глобалізацію існують іспанська та голландська школи футболу зі своїм неповторним національним стилем. Виявилося, що в Європі є футболісти як Ібрагімович, Кріштіану Роналду, Торрес, чия гра поєднує швидкість, атлетизм і віртуозну техніку й нічим не поступається, а навіть переважає гру південноамериканських зірок калібру Кака, Мессі чи Рональдіньйо.

На жаль, Іспанія не зможе зіграти у фіналі з Нідерландами. Ці команди можуть зустрітися лише у півфіналі. Цей матч у такому разі став би окрасою всього футбольного року і показав би світу, яким може бути футбол ХХІ століття. Але до півфіналу іспанцям та голландцям ще слід потрапити. Якщо цього не станеться, доведеться згадувати 1982 рік, коли італійський прагматизм зламав бразильський артистизм і на чверть століття змінив напрямок розвитку світового футболу.

Зараз ви читаєте новину «Іспанці та голландці показали шлях до футболу майбутнього». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода