Ексклюзиви
Середа, 14 травня 2008 16:41

Боксер Василь Ломаченко заплакав прямо на рингу

Автор: фото: REUTERS
  Василь Ломаченко після поразки у фінальному поєдинку чемпіонату світу. Чікаго, США
Василь Ломаченко після поразки у фінальному поєдинку чемпіонату світу. Чікаго, США

Торік на чемпіонаті світу з боксу Василь Ломаченко, 20 років, посів друге місце. Телефонуємо уродженцеві Білгорода-Дністровського, що на Одещині. Розмовляємо російською.

Поразка у фінальному бою стала для вас значним розчаруванням?

— Так. Через упереджене суддівство. Суперником був росіянин Альберт Селімов. Я домінував увесь бій, частіше завдавав точних ударів, але рефері цього немовби не помічали і поставили 16:11 на користь росіянина. Дізнавшись про таке рішення, я заплакав прямо після гонга. Це була моя перша поразка на рингу в офіційних поєдинках.

Тобто росіян, як і раніше, витягують судді?

— Я краще скажу за українців: рефері нас постійно "з"їдають" у рівних боях. Необов"язково проти росіян. Чому? Це питання до керівництва федерації любительського боксу України.

Чому росіяни домінують у любительському боксі, а у професіональному перевагу мають українці?

— Просто росіяни не надто прагнуть перейти у професіонали. Перші номери російської любительської збірної мають стипендії по 5–7 тисяч доларів. Чемпіонам світу в Росії виплатили 40 тисяч. Мені ж за друге місце дали 3 тисячі доларів. Віддав тренеру, лікареві. Залишилося 1700. Тому українські боксери хочуть швидко стати професіоналами й заробити там більше грошей.

Під час чемпіонату світу до мене також підходили кілька американських менеджерів зі схожою пропозицією. Але я поки що про перехід до професіоналів не думаю, зосереджений на підготовці до Олімпіади.

Нині ви виступаєте у ваговій категорії до 57 кілограмів. На молодіжному чемпіонаті світу боксували у вазі до 51 кілограма. Чому перестрибнули на дві категорії вгору?

— Так вирішив батько — мій особистий тренер водночас. Мій організм росте. Перед молодіжним чемпіонатом світу зігнав багато кілограмів. Нині маю 58–59, тому позицію тата вважаю логічною.

Чемпіонат світу відбувався у Чикаго. Там живуть 300 тисяч українців. Вони підтримували вас на трибунах?

— Не тільки підтримували, а й улаштували зустріч у одному з українських банків Українського селища — так у Чикаго називають місцевість, де живуть наші співвітчизники, здебільшого уродженці Західної України.

Два місяці тому Національний олімпійський комітет визначав найкращого спортсмена року. Ви знову посіли друге місце.

— Розпачу не було. Тільки нерозуміння: першим визнали легкоатлета Микиту Нестеренка, чемпіона світу серед юніорів. Я ж узяв срібло серед "мужиків".

Що вам треба зробити, аби перемогти на Олімпіаді вашого чиказького кривдника — Альберта Селімова?

— Просто точно потрапити в нього. Так, щоб росіянин упав і не встав, доки рефері не зафіксує нокаут. Для цього і тренувався в Алушті, а тепер у горах . Із 6 років мрію виграти Олімпіаду.

1988, 17 лютого — Василь Ломаченко народився в Білгороді-Дністровському Одеської області
1994 — почав займатися боксом
2006 — став чемпіоном світу серед юніорів
2007 — здобув срібну медаль на чемпіонаті світу серед дорослих

Зараз ви читаєте новину «Боксер Василь Ломаченко заплакав прямо на рингу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода