Слово "грач" словенською, так само як сербською, хорватською, боснійською, чорногорською, означає "гравець". Саме так тут здебільшого називають футболістів. Звісно, можна сказати і "футбалер", але офіційно футбол тут звуть "ногометом", відповідно футболісти звуться "ногометніками". Тому – саме "грачі", про яких сьогодні вранці пише місцева газета "Вечір", яких обговорюють місцеві жителі у численних кафе за сніданком.
На відміну від інших країн колишньої Югославії, у Словенії не відчувається жодного місцевого націоналізму. Навіщо – їм і так добре. Ця маленька колишня югославська республіка, а нині гірська країна, яка відрізняється від іншої колишньої югославської республіки, а нині маленької гірської країни Македонії приблизно, як наш Луцьк від нашого Маріуполя. В обох випадках, їх єднають хіба, що непристойна лексика та любов до певного штибу пісень.
Словенці не вигадують собі великої історії. Не стверджують, що є нащадками Олександра Македонського і так далі. Водночас, не клянуть колишню Югославію, від якої колись від'єдналися першими. У центрі тут досі "Тітов мост", а назви багатьох вулиць нагадують моє піонерське дитинство. Хоча у новому житломасиві Марібора бачив вулицю "Українську".
Учора мої сусіди по готелю уболівали за Боснію, яка теж грала матч плей-оф. Саме там довелось наслухатися тої самої лексики. Відчувається, що місцевому уболівальнику не вистачає "великого" чемпіонату, яким був колись югославський. Тут, як своїх, обговорюють футболістів Хорватії та Сербії.
Намагався пояснити їм, що колишні футбольні успіхи цих країн припали на перші роки після соціалізму. Словенці не погодились. Вони добре знають склад гравців та імена тренерів усіх трьох своїх збірних різних часів, які успішно проходили відбірний турнір. Чи сподіваються на успіх з Україною?
У мене склалося враження, що словенців у Маріборі тішить сам факт того, що усі найкращі їхні "грачі" зіграють сьогодні разом перед ними. Бо ж потім вони у будь-якому разі роз'їдуться по світу. Ну і про квитки. Тут, як і у нас, купити квиток на матч можна лише у перекупників.
Коментарі