Збірна України повернулася додому після невдалого виступу на чемпіонаті світу, і прямо в аеропорту деякі гравці нашої команди погодилися відповісти на питання журналістів.
Цікаво, що жоден з кореспондентів не ставив гравцям питання, які б стосувалися чотирьох ігор на чемпіонаті, - всі хотіли знати, що відбулося у вирішальному поєдинку із "Скуадрою адзуррою".
Сергій Варламов:
Не знаю, чим пояснити нашу поразку. Ми залишили всі сили на майданчику, створювали моменти, але шайба просто не йшла у ворота. Думаю, це не італійці обіграли нас, а ми самі собі програли.
- На тренуваннях награвалися якісь схеми реалізації більшості?
Пробували різні поєднання, але з італійцями нічого не виходило.
- Не думали узяти в певний момент гру на себе?
Пробував - не вийшло.
- Можливо, команду недостатньо стимулювали фінансово?
Ні. Це було не головне.
- А морально-вольових якостей, патріотизму вистачило?
(Зітхає). Не вистачило голів. От і все.
Вадим Шахрайчук:
Без голів перемог не буває. Проте мені здається, що цього року ми виглядали значно сильнішими, ніж в Японії. Можливо, десь не вистачило успіху. Але хлопці виклалися, віддали всі сили.
- Що буде далі з цією командою?
Звичайно, можна омолодити її, але ким? Адже наша юніорська збірна вилетіла в другий дивізіон, молодіжна ледве залишилася в першому.
- Чия провина в цьому провалі більша?
Винні всі. Не ділитимемо, хто більше - Сеуканд або хокеїсти. Ми їхали на чемпіонат світу єдиною командою, тому нести відповідальність повинні всі разом.
- Що ж все-таки робити? Адже в наступному сезоні нам буде ще складніше повернутися в елітний дивізіон...
Є у нас багато фахівців в збірній, нехай вони і думають. Наша справа - виходити на лід і виконувати те, що від нас вимагають. А порадників стільки, ніби ми в Канаді. У аеропорту чоловік сто знайдеться, хто розбирається в хокеї (посміхається).
- Перший дивізіон - об"єктивно наш рівень?
Пощастило б - повернулися в еліту. Потім знову б вилетіли. Дитячого і молодіжного хокею у нас в країні як не було, так і немає.
Олександр Побєдоносцев:
Італійці практично нічого не показали. Адже після гри з Польщею вони були втомленими, але ми не змогли використовувати моменти. Якийсь фатум.
- У Ризі національна команда демонструвала гру вищої якості. Що скоїлося з вами за два місяці?
Там перед нами стояли інші цілі - вихід на Олімпіаду. Можливо, в деякій мірі позначилося те, що на п"яту гру вийшли з моральною втомою і не змогли реалізувати те, що створювали. Нанесли сорок кидків по воротах суперника, але жодного разу не забили. З таким показником неможливо перемагати.
- Після другого періоду намагалися настроїтися на вирішальний відрізок якось по-особливому?
Та ми весь день настроювалися! Впродовж всього турніру розуміли, що з Італією у нас буде фінальна зустріч. Але 60 хвилин ігрового часу пролетіли так швидко, що ніхто нічого не зрозумів.
- Хто більше винен в провалі - тренерський штаб, напад?
Не мені судити. Напевно, все-таки гравці, адже ми насамперед актори в цьому театрі...
Через хвилин сорок після посадки гравці приречено розбрелися хто куди. Тепер їм належить усвідомити, що черговий сезон в їх кар"єрі завершений. І навряд чи їм стане легко від розуміння власного безсилля. А на виконкомі ФХУ швидше за все вирішуватимуть питання про відставку Олександра Сеуканда.
Коментарі