На фінальний матч Ліги Європи вийде український клуб – дніпропетровський "Дніпро". Станеться це 27 травня у польській столиці Варшаві. Суперником наших буде іспанська "Севілья" - чинний переможець турніру.
Щоб зіграти на варшавському "Народовому", "Дніпру" треба було вчора не пропустити від італійського "Наполі". Підопічні Мирона Маркевича план перевиконали. Обіграли вдома третю команду Італії 2013/14 - 1:0.
Резюме
1."Дніпро" не переграв "Наполі" і в Києві. Але, відверто кажучи, на це ніхто не сподівався. І Маркевич нічого такого не обіцяв. Важливо було інше – самим зіграти сильніше, ніж на "Сан Паоло". І це дніпропетровській команді, безумовно, вдалося. Особливо у другому таймі гри на "Олімпійському". Він – єдиний з чотирьох, коли "Дніпро" переважав суперника. Особливо тактично. А до цього на "всі випадки життя" був Бойко – жах Ігуаїна.
2. Тепер немає жодних сумнівів: Маркевич – найкращий тренер України після Валерія Лобановського. Вони – різні: світлої пам'яті метр пропагував "фізику" та силу, Мирон Богданович – техніку та комбінації. Але взагалі з таким складом "Дніпра" Маркевич змушений був наступити на горло своїй пісні: ну, не може цей "Дніпро" грати для глядача. Це треба розуміти. Зате він уміє грати на результат. А Маркевич, що робить йому честь, навіть в критичні моменти думає про те, щоб забити.
У повторному матчі з "Наполі" дніпряни вище пресингували (браво, Ротань) і краще грали на флангах, ніж це було в Італії. Ми дуже вірили у Матеуса, і бразилець не підвів. Він тримав у постійній напрузі крихкий захист суперника і, о диво, сам встигав відпрацьовувати в обороні.
Отже, 2 травня 1986 року український тренер грав у фіналі Кубку кубків. 27 травня 2015-го наш фахівець виведе своїх хлопців на вирішальний матч Ліги Європи.
3. Бенітес – відомий прихильник ротації футболістів. За тільки йому відомими міркуваннями він посадив Гамшика на лаву запасних: словака, який постійно виводив Ігуаїна до воріт Бойка в першому матчі, а проти "Парми" - грі, що передувала виїзду до Києва, віддав голеву передачу на Габб'ядіні.
Іспанець переграв сам себе. Габб'ядіні – чудовий суперсаб (людина, яка вдало виходить на заміну), але щоб зі старту у статусі зимового новачка команди? Це все одно, що Лобановський у 1986-му посадив Заварова і випустив би одразу Євтушенка.
Вийшло, що Габб'ядіні не увійшов у гру з першої хвилини, а Гамшик з 52-ї. Виправдав себе тільки вихід Мертенса. Натомість у Маркевича всі стали суперсабами. А ротація Селезньов-Калініч, попри скромність тренера, стала вирішальною.
4. Російський коментатор Черданцев заявив що вихід "Дніпра" у фінал європейського кубка компрометує саму ідею Ліги Європи. Мовляв, нічого там робити слабкій українській команді. Частково його можна зрозуміти: для нейтрального уболівальника "Севілья" - "Дніпро" - не вивіска.
Але взагалі-то заздрість – поганий супутник. Черданцеву варто подумати над тим, що робили в ЛЄ російські команди, які мають захмарні бюджети, дорогих зірок світового футболу у складі, прихильність Путіна, "Газпрому", а натомість регулярно вилітають на ранніх стадіях турніру. Московське "Динамо" братів Ротенбергів вибуло з боротьби, програвши цьому ж "Наполі" - 1:3. Росіяни й досі вірять, що у футбол грають їхні гроші, а не майстерність та бойовий дух команд. Однак Бог вирішив, що на фінал заслужив саме "Дніпро". І добре, що не всі у Росії такі, як Черданцев.
5. Дніпропетровськ, безумовно, заслужив на фінал. Місто, яке стримало наступ "Русского міра", місто, де рятували життя тисячам наших поранених, місто, яке було позбавлене європейського футболу, заслужило право на цей успіх. Вихід у фінал – заслуга не лише футболістів "Дніпра", а й всього населення. Це винагорода за стійкість.
Проте дуже прикро за те, що трапилося після матчу. Ну, вибігли уболівальники на поле – "то таке". Але для чого було ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ, не програли ж, "бомбардувати" сектор з уболівальниками "Наполі"?
6. Підопічні Маркевича дійсно поступалися в майстерності гравцям "Наполі", але на полі не тислися перелякано до своїх воріт, як це робило "Динамо". Українські команди завжди славилися своєю самовіддачею, але такої безмежної жаги боротьби ми не бачили давно. Звісно, "Дніпро" покращив якість гри у порівнянні з грою в Неаполі. Італійці билися немов об стіну.
7. Тренер неаполітанців Рафаель Бенітес після гри заявив, що обидва голи "Дніпра" були забиті з порушенням правил. Це є правдою лише частково. В епізоді з голом Селезньова обидва гравці тримали одне одного. Євген виявився вправніший у боротьбі. Важко знайти суддю, який би скасував такий м'яч. До того ж Матеус міг узагалі "поховати" "Наполі", якби влучив у ворота, а не в штангу. Неаполітанці тепер мусять картати самі себе за зверхність до суперника, за втрачені гольові моменти та неналежне налаштування на боротьбу.
8. Перед фіналом "Дніпро" перебуває у кращому психологічному стані, ніж "Севілья". Ніхто не дорікне підопічним Маркевича, якщо вони програють. Поразку "Севільї" її уболівальники сприймуть як ганьбу. "Дніпро" вже кинув боротися в чемпіонаті України. Гравці "Севільї" не матимуть відчуття, що фінал у Варшаві – матч їхнього життя. Адже лише минулого року представники Андалузії виграли у "Бенфіки". Дніпряни вийдуть на гру, як на останній бій. Ротань, Федецький, Селезньов, Чеберячко, Матеус навряд чи ще колись дійдуть до фіналу. Не слід забувати, що над "Бенфікою" висіло прокляття Гутмана, а проклинати "Дніпро" здатні хіба що Черданцев та вболівальники "Карабаха".
Усі молодці, а особливий респект – Маркевичу, Бойко, Дугласу, Селезньову. За повторний матч – Ротаневі та Коноплянці. Помітили, що в голевій київський атаці Женя міг спокійно дати вийти м'ячу в аут, який би вкидала його команда? Але Конопа - не той гравець, який розмінюється на такі дрібниці. Зупинив біля бічної і повів його далі, аби навісити на Селезньова.
Саме це бажання, забити! - у Маркевича в Неаполі, а в Коноплянки у Києві - стало вирішальним. Неаполітанці вважали, що і так це зроблять. Дніпряни докладали для гола всіх зусиль.
І останнє. Цінність успіху "Дніпра" підвищується через усвідомлення простого факту: з нинішнього сезону всі команди, а італійські – поготів, розглядають Лігу Європи дуже серйозно. Бо переможець отримує путівку в грошовитий груповий турнір Ліги чемпіонів.
Італійців у Варшаві не буде. Там будемо ми.
Коментарі
1